Форум » Безробіття » Труд не сделает их свободными » Ответить

Труд не сделает их свободными

qqq: Труд не сделает их свободными Андрей Ганжа Привозимые трудовыми мигрантами деньги сопоставимы с ¼ государственного бюджета Украины На рынке труда РФ трудовые мигранты занимают рабочие места, которые в основном не пользуются спросом у российских граждан из-за низкого уровня оплаты и тяжелых условий труда (строители, водители общественного транспорта, дворники). Тем не менее, у них создается ощущение постоянной и сравнительно высокооплачиваемой работы – именно того, чего не может предложить своим гражданам Украина. Количество трудовых мигрантов в России неизвестно никому, поэтому показатели реального человеческого трафика от приводимых официальных данных отличаются в разы. Так, например, в 2005 году в Институте социально-экономических проблем народонаселения (ИСЭПН) РАН, установили, что общая численность мигрантов, незаконно находящихся на территории России, составляет 4-4,5 млн. человек. Российское МВД в том же году назвало цифру в 10 миллионов, тогда как по данным доклада генсека ООН Кофи Анана в России их было 12 млн. человек – 6,4% от всей численности мигрантов в мире (по состоянию на 2005 год). Но те, кто занимается этой проблемой, знают соотношение легальных и нелегальных мигрантов – 1:10/15. В 2005 году в Москве на тематическом «круглом столе» работник посольства Украины Иван Кухта озвучил количество граждан Украины, стоящих на консульском учете в дипломатических представительствах Украины в России – 327 тыс. человек. Следовательно, приблизительное количество украинцев-нелегалов составляет от 3 до 4,5 млн. Приведенная цифра близка к истине. Во всяком случае, она подтверждается результатами опросов по миграционной проблематике. В частности, по данным исследования, которое было проведено Международной организацией труда (МОТ), основную массу приезжающих на заработки в Россию составляют граждане Украины (36%), Казахстана (12,6%), Азербайджана (3,6%). Если учесть, что на этот год Россия заявила о 12 млн. мигрантов, то, исходя из соотношения МОТ, количество украинцев, прибывших на заработки, должно колебаться в пределах 4 млн. Мало кем оспаривается мнение, что миграционные потоки в РФ и дальнее зарубежье примерно равны. Общее количество украинцев, выехавших из своей страны в поисках лучших условий финансового вознаграждения труда, чаще всего оценивают в 7 млн. человек, из которых на долю России приходятся расчетные 3-4 млн. Чем является для Украины трудовая миграция собственных граждан? 1. Демографическая и кадровая катастрофа. В стране сейчас около двух миллионов незанятых вакансий, а превышение показателя смертности над рождаемостью уже давно стало реалией нашей жизни. На рынке труда РФ трудовые мигранты занимают рабочие места, которые в основном не пользуются спросом у российских граждан из-за низкого уровня оплаты и тяжелых условий труда (строители, водители общественного транспорта, дворники). Тем не менее, у них создается иллюзия постоянной и сравнительно высокооплачиваемой работы – именно того, чего не может предложить Украина. Если рассматривать проводимые правительством РФ демографические программы в этническом контексте, то нельзя не заметить стремление к привлечению и удержанию в стране именно славянских мигрантов. Это естественно – из-за сходства языка, привычек, менталитета они проще адаптируются к российским реалиям. Как результат – получающая все большее распространение «семейно-трудовая миграция», когда муж работает на стройке, а жена – где-нибудь в сфере услуг или торговли. 2. Значительное финансовое вливание в отечественную экономику. Мигранты, пребывая в добровольно-вынужденной трудовой «ссылке» в России, предпочитают находиться в нише «нелегалов», поскольку это гарантирует им получение 100% заработка – без налоговых вычетов (согласно российскому законодательству, в отношении мигрантов действует повышенная ставка налогообложения – 30% вместо обычных 13% в течение первого полугода). К примеру, при зарплате мигранта до 10 тыс. рублей ($350) за вычетом налогов на руках работника остается только 7 тыс. руб. Эта сумма является критическим прожиточным минимумом, не позволяющим что-либо отправить домой, в Украину. Таким образом, условный минимум, ради которого мигрант готов идти на нарушение трудового и налогового законодательства – $100 долларов в месяц, предназначенных для отправки домой. Следовательно, в год он отправляет в Украину минимум $1200. В сумме это дает ежегодное вливание в экономику Украины не менее $3,6 млн. Так, еще в депрессивном после дефолта 2001 году только через банковскую систему в Украину были отправлены $3,2 млрд. Уже в 2006 году, по данным ЦБ России, физическими лицами через банковскую систему было переведено около $21 млрд., что на 70% больше, чем за прошлый год. Соответственно, если принять версию, что украинские мигранты составляют порядка 36% от их общего числа в России, Украине из суммы в $21 млрд. принадлежат порядка $7 млрд. Полагаю, эта цифра не завышена, а скорее, наоборот, поскольку она не учитывает средства, которые мигранты увозят домой наличными. Доходы госбюджета Украины на 2007 год определены в размере 147 888 млн. грн. (около $29,5 млрд.). Следовательно, привозимые мигрантами деньги сопоставимы с ¼ государственного бюджета Украины. Именно этот денежный ресурс во многом сглаживает остроту социальных противоречий в стране, точнее, в отдельных ее депрессивных регионах. Еще один момент. Считается, что трудовая миграция в дальнее зарубежье обеспечивает для Украины не меньший финансовый поток, чем из РФ. Возможно. Но работать в ЕС уезжают, чаще всего, чтобы остаться там на ПМЖ. Соответственно, все заработанные деньги там же и расходуются, являясь фактором укрепления зарубежных экономик. Более того, с позиций оценки человеческого капитала, дальне-зарубежные мигранты являются для Украины практически потерянным ресурсом развития. До тех пор, пока в Украине не будет разработана и воплощена в жизнь программа по улучшению трудовых условий, включающая в себя анонсированное Президентом создание квалифицированных рабочих мест, адекватную оплату труда и социальные гарантии на уровне каждого отдельно взятого предприятия, объявленная борьба с безработицей будет бессмысленной. Человеческий ресурс, как ресурс развития государства, в Украине недооценен и слабо задействован.

Ответов - 7

op: Закарпатці поневіряються по світах у пошуках заробітчанського хліба Однією з великих проблем, з якою зіштовхнулася Україна, здобувши незалежність, стало безробіття. Продукція великих промислових гігантів стала нікому не потрібною. Мільйони кваліфікованих робітників опинилися на вулиці. Щоб якось вижити, одні стали "човниками", кинувшись у бізнес. Інші ж у пошуках заробітку розбрелися по світах. Торік за даними обласного центру зайнятості, офіційно виїхало на заробітки за кордон 315 закарпатців: у Росію — 77 чоловік, Словаччину — 218, Чехію — 20. За підтвердженими анкетами служби зайнятості, шукати кращої долі за кордон подалися 50 жінок, 97 молодих людей віком від 18 до 28 років. Але, зрозуміло, ці дані і близько не відображають реального стану справ, бо нині на чужині кращої для себе долі шукають десятки тисяч наших земляків. З багатьма з них мені доводилося спілкуватися і всі в один голос твердили, що воліли б працювати вдома. Біда, що достойної зарплатні у нас поки що немає. Та все ж дедалі більше закарпатців повертаються у рідні пенати. — Я працював на верстатобудівному заводі ім. Кірова, — каже житель Кольчина Василь Ф., а втративши роботу, виїхав у Португалію. Не приведи Господи ще комусь пережити те, що було зі мною на чужині. Жити довелося у вагончику, працювати по 15-16 годин. За перший місяць роботи патрон (так тут називають роботодавця) заплатив всього 200 євро. Цих грошей вистачило хіба що на харчування. Тільки за допомогою земляків знайшов іншу роботу. Однак житлові умови і там були жахливі. Так поневірявся чотири з половиною роки, бо вдома в університеті вчилося двоє дітей. Врешті, повернувшись у рідне селище, з'ясував, що робота, яку пропонують, ни-зькооплачувана. Довелося ще раз їхати в ту ж Португалію. За наступні три роки щось вдалося заощадити. Тепер у будинку затіяв великий ремонт. І подібних випадків багато. Два 26-річні кольчинці Іван та Мілан поїхали зводити котеджі для "нових" росіян у Санкт-Петербург. І хоча зарплатня їх влаштовувала, та побутові умови виявилися нестерпними. У вагончику не було жодних умов. Страшенно дошкуляв холод. Електрообігрівач не вирішував проблеми опалення. Через півроку хлопці повернулися і більше за довгим карбованцем, як колись казали, не поїхали. — Краще вже при менших заробітках, та вдома, — кажуть в один голос учорашні заробітчани. Ще одна мешканка Кольчи-на пані Мар'яна опинилася в Чехії. Жінка також зазнала чимало поневірянь та принижень. Врешті-решт зламалася і тепер уже легше переносить усі негаразди. На запитання, чи думає повертатися, відповіла: — Ще нескоро, бо доньку вивчила, а тепер треба хату перекривати, огорожу нову ставити. В нас таких грошей не зароблю. Чимало лиха довелося зазнати на чужині і Федору та Івану з с. Абранка на Воловеччині. Та, попри всі негаразди, терплять, бо вдома на їхні гроші очікують родини. Практично всі молоді чоловіки з села виїзджають: одні - в Москву, інші - в Київ. Так вже склалося, що найбільше жінок їдуть на заробітки в Італію. Добре, якщо потраплять у добру сім'ю. У такій родині працювати можна. Та й заробітки не такі вже й погані - 600—800 євро. Та є непоодинокі випадки, коли з наших жінок знущаються, глузують і навіть... б'ють. Таке ставлення до себе з боку чужинців відчула і пані Марія, жителька одного з гірських сіл Іршавщини. Виїжджаючи в Італію, жінка сподівалася на добрі заробітки. Та вже за тиждень роботи в міланській родині вона гірко розчарувалася. Справа в тому, що до неї став залицятися господар. Марія як могла опиралася, але силоміць італієць таки домігся служниці. Це помітила дружина, наступного дня вона з тріском вигнала хатню робітницю. Довелося повертатися додому, мовити б, несолоно сьорбавши. Та найжахливіше було попереду. За місяць жінка відчула, що вагітна. Довідавшись про це, чоловік вигнав невірну дружину. От тобі й заробітки. Зазнала поневірянь та знущань ще одна наша землячка. 19-річна Тетяна через знайомих оформила документи на роботу в Туреччині. Та коли прибула в Стамбул, довідалася, що її вже продали десь у десяті руки. Не маючи наміру займатися проституцією, вона ледве втекла з турецького пекла. Тим часом, поки наші співвітчизники працюють на чужинців та зазнають знущань і принижень, робота появляється у нас. Нестача кваліфікованих будівельників відбилася на цінах за будівельні роботи. Приміром, якщо рік тому керамічну плитку вам клали за 4-5 доларів за квадратний метр, то тепер — за 8-10. А в Ужгороді це потягне і на цілих півтора десятка. Те саме і з гіпсокартоном. Раніше за квадратний метр справляли 3-4 "зелених", а тепер — 5-10. І ще одне. Навесні минулого року майстра для будівельних робіт можна було винайняти за півсотні гривень у день. Нині ж і за 75 ніхто не йде працювати. За поденну роботу вже й не говорять. Все обчислюється в квадратних метрах і за долари. А ціни — захмарні. Якось я зустрів чеха, який наймав наших будівельників для роботи на його батьківщині. Він скаржився, мовляв, дефіцит кадрів спричинив у нас різке підвищення цін на будівельні роботи, і додав: "Недалекий той час, коли в Чехії не залишиться жодного українського робітника". І він має рацію, бо будівельний бум, який переживає зараз наша держава і наш край, потребує робочих рук. Віталій ПУМПИНЕЦЬ, "Новини Закарпаття"—"Закарпаття online". відправити другу / Версія для друку -------------------------------------------------------------------------------- Також про це Ви можете прочитати тут: Троє закарпатців-заробітчан загинули у м.Долина на Івано-Франківщині Закарпатці влаштували різанину в угорському місті Ниїрміхалді. Електропилою! Венеціанські заробітки для закарпатських остарбайтерів -------------------------------------------------------------------------------- ОБГОВОРЕННЯ: Анонім 12.02.07 (11:39) Торік за даними обласного центру зайнятості, офіційно виїхало на заробітки за кордон 315 закарпатців.... Вот так в Украине во всем - официальная цифра на несколько десятков порядков меньше от реальности Ляшкун 12.02.07 (12:07) Це так далеко від правди як земля від неба.Автор виконує якийсь заказ.315 безробітних..... Я би посміявся та плакати хочеться. Ляшкун 12.02.07 (12:12) P.S. Рекомендую авторові дійти до переходу в Ужгороді і порахувати пасажирські"мікрики"які ідуть в сторону Словакії.У тих "мікриках"і їдуть закарпатські "безробітні"у світ. Артур 12.02.07 (12:59) Восьмой год пошел как я живу в России уже имею собственный дом со всеми услугами двое детей хорошая работа есть перспектива И меня иногда спрашивают не жалко было с Ужгорода уезжать и я отвечаю мне жалко что нашей Украине мы не нужны думал что это только на мой век а сейчас боюсь и хватит на век моих сыновей

op: Закарпатці поневіряються по світах у пошуках заробітчанського хліба Однією з великих проблем, з якою зіштовхнулася Україна, здобувши незалежність, стало безробіття. Продукція великих промислових гігантів стала нікому не потрібною. Мільйони кваліфікованих робітників опинилися на вулиці. Щоб якось вижити, одні стали "човниками", кинувшись у бізнес. Інші ж у пошуках заробітку розбрелися по світах. Торік за даними обласного центру зайнятості, офіційно виїхало на заробітки за кордон 315 закарпатців: у Росію — 77 чоловік, Словаччину — 218, Чехію — 20. За підтвердженими анкетами служби зайнятості, шукати кращої долі за кордон подалися 50 жінок, 97 молодих людей віком від 18 до 28 років. Але, зрозуміло, ці дані і близько не відображають реального стану справ, бо нині на чужині кращої для себе долі шукають десятки тисяч наших земляків. З багатьма з них мені доводилося спілкуватися і всі в один голос твердили, що воліли б працювати вдома. Біда, що достойної зарплатні у нас поки що немає. Та все ж дедалі більше закарпатців повертаються у рідні пенати. — Я працював на верстатобудівному заводі ім. Кірова, — каже житель Кольчина Василь Ф., а втративши роботу, виїхав у Португалію. Не приведи Господи ще комусь пережити те, що було зі мною на чужині. Жити довелося у вагончику, працювати по 15-16 годин. За перший місяць роботи патрон (так тут називають роботодавця) заплатив всього 200 євро. Цих грошей вистачило хіба що на харчування. Тільки за допомогою земляків знайшов іншу роботу. Однак житлові умови і там були жахливі. Так поневірявся чотири з половиною роки, бо вдома в університеті вчилося двоє дітей. Врешті, повернувшись у рідне селище, з'ясував, що робота, яку пропонують, ни-зькооплачувана. Довелося ще раз їхати в ту ж Португалію. За наступні три роки щось вдалося заощадити. Тепер у будинку затіяв великий ремонт. І подібних випадків багато. Два 26-річні кольчинці Іван та Мілан поїхали зводити котеджі для "нових" росіян у Санкт-Петербург. І хоча зарплатня їх влаштовувала, та побутові умови виявилися нестерпними. У вагончику не було жодних умов. Страшенно дошкуляв холод. Електрообігрівач не вирішував проблеми опалення. Через півроку хлопці повернулися і більше за довгим карбованцем, як колись казали, не поїхали. — Краще вже при менших заробітках, та вдома, — кажуть в один голос учорашні заробітчани. Ще одна мешканка Кольчи-на пані Мар'яна опинилася в Чехії. Жінка також зазнала чимало поневірянь та принижень. Врешті-решт зламалася і тепер уже легше переносить усі негаразди. На запитання, чи думає повертатися, відповіла: — Ще нескоро, бо доньку вивчила, а тепер треба хату перекривати, огорожу нову ставити. В нас таких грошей не зароблю. Чимало лиха довелося зазнати на чужині і Федору та Івану з с. Абранка на Воловеччині. Та, попри всі негаразди, терплять, бо вдома на їхні гроші очікують родини. Практично всі молоді чоловіки з села виїзджають: одні - в Москву, інші - в Київ. Так вже склалося, що найбільше жінок їдуть на заробітки в Італію. Добре, якщо потраплять у добру сім'ю. У такій родині працювати можна. Та й заробітки не такі вже й погані - 600—800 євро. Та є непоодинокі випадки, коли з наших жінок знущаються, глузують і навіть... б'ють. Таке ставлення до себе з боку чужинців відчула і пані Марія, жителька одного з гірських сіл Іршавщини. Виїжджаючи в Італію, жінка сподівалася на добрі заробітки. Та вже за тиждень роботи в міланській родині вона гірко розчарувалася. Справа в тому, що до неї став залицятися господар. Марія як могла опиралася, але силоміць італієць таки домігся служниці. Це помітила дружина, наступного дня вона з тріском вигнала хатню робітницю. Довелося повертатися додому, мовити б, несолоно сьорбавши. Та найжахливіше було попереду. За місяць жінка відчула, що вагітна. Довідавшись про це, чоловік вигнав невірну дружину. От тобі й заробітки. Зазнала поневірянь та знущань ще одна наша землячка. 19-річна Тетяна через знайомих оформила документи на роботу в Туреччині. Та коли прибула в Стамбул, довідалася, що її вже продали десь у десяті руки. Не маючи наміру займатися проституцією, вона ледве втекла з турецького пекла. Тим часом, поки наші співвітчизники працюють на чужинців та зазнають знущань і принижень, робота появляється у нас. Нестача кваліфікованих будівельників відбилася на цінах за будівельні роботи. Приміром, якщо рік тому керамічну плитку вам клали за 4-5 доларів за квадратний метр, то тепер — за 8-10. А в Ужгороді це потягне і на цілих півтора десятка. Те саме і з гіпсокартоном. Раніше за квадратний метр справляли 3-4 "зелених", а тепер — 5-10. І ще одне. Навесні минулого року майстра для будівельних робіт можна було винайняти за півсотні гривень у день. Нині ж і за 75 ніхто не йде працювати. За поденну роботу вже й не говорять. Все обчислюється в квадратних метрах і за долари. А ціни — захмарні. Якось я зустрів чеха, який наймав наших будівельників для роботи на його батьківщині. Він скаржився, мовляв, дефіцит кадрів спричинив у нас різке підвищення цін на будівельні роботи, і додав: "Недалекий той час, коли в Чехії не залишиться жодного українського робітника". І він має рацію, бо будівельний бум, який переживає зараз наша держава і наш край, потребує робочих рук. Віталій ПУМПИНЕЦЬ, "Новини Закарпаття"—"Закарпаття online". відправити другу / Версія для друку -------------------------------------------------------------------------------- Також про це Ви можете прочитати тут: Троє закарпатців-заробітчан загинули у м.Долина на Івано-Франківщині Закарпатці влаштували різанину в угорському місті Ниїрміхалді. Електропилою! Венеціанські заробітки для закарпатських остарбайтерів -------------------------------------------------------------------------------- ОБГОВОРЕННЯ: Анонім 12.02.07 (11:39) Торік за даними обласного центру зайнятості, офіційно виїхало на заробітки за кордон 315 закарпатців.... Вот так в Украине во всем - официальная цифра на несколько десятков порядков меньше от реальности Ляшкун 12.02.07 (12:07) Це так далеко від правди як земля від неба.Автор виконує якийсь заказ.315 безробітних..... Я би посміявся та плакати хочеться. Ляшкун 12.02.07 (12:12) P.S. Рекомендую авторові дійти до переходу в Ужгороді і порахувати пасажирські"мікрики"які ідуть в сторону Словакії.У тих "мікриках"і їдуть закарпатські "безробітні"у світ. Артур 12.02.07 (12:59) Восьмой год пошел как я живу в России уже имею собственный дом со всеми услугами двое детей хорошая работа есть перспектива И меня иногда спрашивают не жалко было с Ужгорода уезжать и я отвечаю мне жалко что нашей Украине мы не нужны думал что это только на мой век а сейчас боюсь и хватит на век моих сыновей

op: Газета «Новини Закарпаття» официальный орган Закарпатского облсовета в №15-16 (3133-3134) в материале «Гiркий присмак заробытчанського хлiба» выдала на гора: «В прошлом году областным центром занятости, официально выехало на зароботки за границу 315 закарпатцев: в Россию – 77 человек, Словакию -218, Чехию -20». Вот так в Украине во всем - официальная цифра на несколько десятков порядков меньше от реальности. По крайней мере в отношении Закарпатья. Чего стоит проведение и фальсификация переписи населения в 2001 году в Закарпатье. http://rusinpresent.narod.ru/perepisnet.htm Более красноречивого подтверждения вышесказанному чем публикация в официальном издании трудно найти. В Закарпатье процесс утраты контроля и управления социально-экономическими событиями уже давно перешагнул за 80%. народ уже давно живет без Украины Немного статистики. Привозимые трудовыми мигрантами в Украину деньги сопоставимы с ¼ государственного бюджета Украины, в Закарпатье 70%!!!


op: Газета «Новини Закарпаття» официальный орган Закарпатского облсовета в №15-16 (3133-3134) в материале «Гiркий присмак заробытчанського хлiба» выдала на гора: «В прошлом году по данным областного центра занятости, официально выехало на зароботки за границу 315 закарпатцев: в Россию – 77 человек, Словакию -218, Чехию -20». Вот так в Украине во всем - официальная цифра на несколько десятков порядков меньше от реальности. По крайней мере в отношении Закарпатья. Чего стоит проведение и фальсификация переписи населения в 2001 году в Закарпатье. http://rusinpresent.narod.ru/perepisnet.htm Более красноречивого подтверждения вышесказанному чем публикация в официальном издании трудно найти. В Закарпатье процесс утраты контроля и управления социально-экономическими событиями уже давно перешагнул за 80%. народ уже давно живет без Украины Немного статистики. Привозимые трудовыми мигрантами в Украину деньги сопоставимы с ¼ государственного бюджета Украины, в Закарпатье 70%!!!

op: Средства украинцев становят десятую часть на рынке международных денежных переводов. Мировой Банк опубликовал исследования мирового рынка денежных переводов. Оказывется за последние пять лет он удвоил свои обьемы.Прогнозируется, что в этом году в мире официально будет переведено 268 млрд из них 200 млрд. перешлют трудовые мигранты. Експерты отмечают что в будущем перспективу по пересылке денег имеют страны СНГ. Средства украинцев уже сейчас составляют 10% данного рынка переводов! Больше всего получают переводов жители стран Латинской Америки и Карибского бассейна 53 млрд в год. експерты отмечают что средства переведенные трудовыми мигрантами более чем в два раза превысили обьем официальной помощи странам которые развиваются. Лидеры среди СНГ Узбекистан и Украина по 210 млн., а среди стран дальнего зарубежья Китай 128 млн$

нв: Если бы Украина была отдалена от рынков труда, испытывающих дефицит в квалифицированной рабсиле она могла бы не менять систему. Но увы эти рынки рядом, и уровень зарплаты, которую предлагают там, в 3-5 раза выше нашего. И в Закарпатье необходимо создать условия для развития региональной экономики в том виде в котором она сегодня может развиваться. Сейчас в связи с визами в ЭС и квотированием в России абсолютно новые условия которые необходимо учитывать. Основав его на такихпринципах

нв: За границей работают пять миллионов украинцев Такова статистика Министерства иностранных дел. Цифры приблизительны, поэтому не исключеньо, что наших соотечественников, работающих за рубежом, может быть значительно больше. В МИД говорят, что люди и дальше будут покидать Украину в поисках прибыльной работы. Больше всего наших работает в России - приблизительно полтора миллиона. Дпалее в списке Португалия, Испания и Соединенные Штаты. Стоит отметить, что Россия - вторая страна в мире по количеству иммигрантов после США: с 1990 года ее население увеличилось за счет мигрантов на 4 %. Об этом в своем докладе сообщил Всемирный банк.



полная версия страницы