Форум » Корупція » Ряд закарпатских ГЭС "ушли" в частные руки » Ответить
Ряд закарпатских ГЭС "ушли" в частные руки
титрьр: 14.02.08 (12:55) Ряд закарпатских ГЭС "ушли" в частные руки Министерство топлива и энергетики в 2007 году утратило право корпоративного управления рядом предприятий ТЭК. Об этом сообщил сегодня глава ведомства Юрий Продан. В частности, в Закарпатской области ряд ГЭС от «Укргидроэнерго» был передан в основной фонд частной компании. Также, по словам Продана, государство фактически утратило контроль за рядом предприятий ТЭК в Крыму, в частности «Севастопольэнерго», а также Днестровской ГАЭС, у которой в 2007 году был сорван ввод в эксплуатацию первого гидроагрегата. Наиболее остро, по мнению министра, стоит проблема участия в управлении ОАО, в которых государство имеет пакет акций. «Там в состав правления и наблюдательных советов входит кто угодно, но только не представители Минтопэнерго», - отметил Продан, передает РБК-Украина.
Ответов - 51, стр:
1 2 3 All
mdjqqqw: БРЕНД КОРУПЦІОНЕРА: „НАС БАГАТО, НАС НЕ ПОДОЛАТИ” На традиційній вівторковій зустрічі з журналістами обласних засобів масової інформації у прес-центрі громадського об’єднання “Нове Закарпаття” побували голова Баранинської сільської ради Чучка Павло Павлович та голова Невицької сільської ради Чундак Олександр Федорович. Запрошений голова Ірлявської сільської ради СоловейкоОлег Юрійович прийти не зміг – його вкотре напередодні анонсованої зустрічі з пресою викликали до обласної прокуратури. Як розповів журналістам Павло Чучка, територія Баранинської сільради – 3,4 тис. гектарів. Третина, а це 1,2 тис. гектарів, у межах населеного пункту. Цей термін – “у межах” – важливий момент, коли піде розмова про порядок. Отже, в ці 1200 гектарів, що “в межах”, входять: вулиці чотирьох сіл і околиці, які знаходяться під стовідсотковою юрисдикцією сільради. Решта, дві третини, знаходиться в розпорядженні районної адміністрації і, звісно, цими землями вона і розпоряджається. Якщо сьогодні ми приймаємо рішення сесії про долю тієї чи іншої вулиці або території “в межах” відкрито, з залученням громадськості, то “за межами”, в даному випадку Ужгородського району, рішення приймає одноосібно голова райдержадміністрації пан Колібаба – одним розчерком пера, за вмотивуваннями, йому одному відомими. Першопричиною всіх проблем сільської громади є райдержадміністрація, що апріорі нівелює право общини на самоврядування. Право розпоряджатися єдиним майном громади, що має ціну – землею. При тому, що законодавчого розмежування між землями комунальними та державними немає, то це створило умови та широкі можливості для зловживань. Цей „бардак” триває і вигідний тому, хто має більше прав у цьому питанні. Складається враження, що наразі голова Ужгородської РДА пан Колібаба назбирав собі стільки землі, ніби він прийшов на Закарпаття разом з Федором Корятовичем. Як кажуть, випадок робить злодія. До цього нещастя додаються ще інші. Друге – це ужгородське міське сміттєзвалище, під яке виділено 9 гектарів. Сьогодні це екстенсивне сміттєзвалище, тобто має здатність розширятися, і вже без відповідних погоджень за останній час розлізлося на 13 гектарів. Оскільки питання подальшої долі сміттєзвалища та оплати за використання земель зависло в повітрі, як зазначив Павло Чучка, вони звернулися до суду, який триває вже півтора року. Сьогодні схема відстоювання інтересів Баранинської сільради така: районна адміністрація доручила прокуратурі в інтересах сільради відстоювати законні інтереси громади через судові інстанції. Одним словом – у трьох батьків одна дитина. І сьогодні питання долі смітника найбільше “пече” тих, кого воно реально пече: наші села потерпають від пожеж на смітнику, від пацюків. А також проблемою є бомжі, які проживають тут же. І щоб нарешті припинити вимушений “сміттєвий” туризм по Європі Володимира Химинця, який вже знає про сміття все, щоб і місто, і село спільно почали роботи, потрібно не так багато, однак, оскільки є третя віртуальна структура – районна адміністрація, яка, здається, живе лише з 9 до 17 години, то проблема сміттєзвалища продовжує “пекти” з одного боку Баранинці, а з іншого – місто Ужгород. Наразі є маса пропозицій від науковців, організацій щодо вирішення цього питання, потрібно лише виділення додаткової землі для облаштування конвеєру. Але це питання відноситься до найменш зацікавленої у вирішенні даної проблеми райдержадміністрації. Були листи до різноманітних інстанцій, лист адресований голові Закарпатської ОДА Олегу Гаваші, однак віз і нині там. Бо у них одне завдання – допекти Сергію Ратушняку, не розуміючи, що їхні ігрища в першу чергу б’ють по мешканцях як Ужгорода, так і баранинської громади. Третій монстр – це цвинтар “Барвінок”, який розростається занадто швидко та може спровокувати екологічну катастрофу, тому що ці землі лежать над товстим шаром липчанки – клеїстої землі, тому заражений шар ґрунту не має можливості очищуватись природнім способом. Ця поверхнева вода може проникати з кладовища до садиб мешканців у Підгорбі, до крайніх хат у Дравцях. Не дивлячись на те, що великий відсоток обмежень запасів землі Баранинської сільради носить техногенний характер – 15% обмежено комунікаціями: зв’язок, продуктопроводи, високовольтні лінії і т.д., наші землі все одно привабливі для інвестицій. До прикладу, біля села Барвінок розташована „підошва” гір, де на глибині від 600 метрів проходять термальні та мінеральні джерела. Також з’явилася баранинська мінеральна вода, яка проходить на глибині 180 метрів. Так виникло приватне підприємство “Ласло”, яке випускає воду “Настуня”. Ці території пан Колібаба ще не встиг роздерибанити. Сьогодні є багато бажаючих вкладати інвестиції в землі Баранинської сільради, оскільки поруч проходять траси міждержавного значення. Висловив Павло Чучка і оптимістичний прогноз, сподіваючись, що за свою каденцію сільського голови йому таки вдасться вирішити питання каналізації та сміттєзвалища. На сьогоднішній день відбулася спроба зробити паспорти з екофондів. Реалізацію цього проекту бере на себе Європейський Союз. Це їх стовідсоткова інвестиція. На думку пана Чучки, якщо йому вдасться за свою каденцію вирішити питання каналізації і сміттєзвалища, то можна вважати, що свій громадянський обов’язок він виконав. Відповів Павло Чучка і на запитання журналістів, як йому вдається так вперто сидіти на кріслі сільського голови, не дивлячись на жорсткий тиск з боку опонентів, райдержадміністрації, прокуратури? З притаманним йому гумором пан голова пояснив, що для усунення сільського голови законодавством чітко регламентовані підстави, одною з яких може бути рішення суду про порушення закону сільським головою. Кримінальну справу, що-правда, відкрила прокуратура, однак з часом зникла разом із слідчим. Час від часу місцевий олігарх Ледида, що на „Золотій горі”, збирає 14 чоловік сільських депутатів, серед яких і працівники силових структур, там приймають рішення про те, кого „розігнати”, а кого „поставити”. Продукують подібні рішення, які оскаржуються в судах і на які вони навіть не мають бажання з’явитися. Подеколи рішення групи депутатів під головуванням Олександра Ледиди доходять до абсурду. Недавно вони прийняли рішення делегувати повноваження сільського голови голові Ужгородської РДА пану Колібабі?! Таке собі „пряме правління” місцевого царька. Подібні процеси відбуваються і в кабінеті самого пана Колібаби. Причина одна – заграбастати побільше землі, що зараз має ціну. Ця компанія бере землю безкоштовно, а продає за добрі гроші. На кожного члена своєї компанії надрукували велику кількість рішень про виділення земельних ділянок і тепер їм конче потрібна печатка сільради, щоб поставити її на чарівні зелені папірці земельних актів та виміняти їх на зелені папірці з померлими американськими президентами. Розповів сільський голова багато інших кумедно-трагічних випадків з сучасних митарств баранинської сільської громади. Як пояснив Павло Павлович: „Трагедія моя в тому, що я там живу. І там збираюся померти. Мені нема куди діватися. Я не можу здатися. Як кажуть, Боже, допоможи мені вийти з цієї біди, бо я ще не таку знайду”. Таким він є, з тонким почуттям гумору та загостреним відчуттям відповідальності перед громадою, що обрала його за голову. Як з’ясувалося, така ж проблема і в сільського голови Невицької сільради Олександра Чундака. Ця проблема має назву – земля, що в „межах” та за „межами”. Ті ж звернення до суду, виклики до прокуратури, „зшивання” кримінальних справ за непоступливість. Проблеми схожі, як „сіамські близнюки”. Як розповів журналістам Олександр Федорович, сільська рада в основному може заробляти кошти тільки на землі. Не дивлячись на близькість до обласного центру, лише в минулому році Невицьке газифіковано. В районі говорять: ”Сільрада на розвиток повинна заробляти собі кошти”. Та як їх заробляти, якщо районна державна ад-міністрація „стопорить” інвесторів, не даючи дозволи. Нарешті після судового рішення, прийнятого судом у Львові, сільська громада розширила земельні межі села. Є надія, що зможемо трохи вільніше діяти. Виникають кумедні ситуації, коли будинок виявився за межами населеного пункту. Власника хати, що роками користувався присадибною ділянкою, змушують робити акт на землю. Та оскільки він „за межами”, то має йти до самого пана Колібаби. Що там коїться, можна здогадуватися. В приватній бесіді люди називають суми. Але офіційно заявляти бояться. Цікавим є випадок, коли до Олександра Чундака звернувся підприємець, котрий пообіцяв сільській громаді взяти на себе витрати по харчуванню дитячого садка. Взамін просив сприяння – хотів з болота на околиці зробити озерце для вирощування риби. Після його візиту до Ужгородської РДА йому пообіцяли вирішити питання пізніше. Після другого візиту йому розказали, яка процедура, і стільки попросили, що підприємець втратив бажання пройти цю „процедуру”. Проте сільського голову викликали в прокуратуру для пояснень на предмет корупційного діяння, що виражалося в обіцянці підприємця забезпечити харчуванням у садку дітей сільської громади. Далі більше: прокуратура намагалася порушити проти сільського голови кримінальну справу за провокацію хабара. Деколи в прокуратуру викликають за те, що сільська рада не дала погодження на виділення землі. Тобто прокуратура стає кишеньковим додатком до голови райдержадміністрації у вирішенні питань з дерибану землі. Олександра дивує той факт, що він разом з народом йшов на Помаранчевий майдан. А зараз люди, яких Майдан привів до влади, зайняті лише одним: як більше накрасти землі та дорожче її продати. От так і виходить: „Разом вас багато – нам вас не подолати”. Стосовно сільського голови Ірлявської сільської ради Олега Соловейка, то він так і не прийшов на зустріч. Видно, довго в прокуратурі „шиють” справи на неподатливих сільських голів. Микола КОШУТА
mdjqqqw: В Мукачево построят самую мощную на Западной Украине электростанцию В Закарпатской области, возле города Мукачево, построят мощнейшую в Западной Украине электростанцию (стоимость проекта — около $800 млн.). В Венгрии распалась правящая леволиберальная парламентская коалиция. Политические баталии в соседней стране могут иметь масштабные последствия для экспорта украинской электроэнергии. Эксперты прогнозируют смену фаворитов в поставках украинского тока за рубеж. Они сходятся во мнении, что место компании System Consulting (контролирует самый богатый депутат венгерского парламента, друг посла России в Украине Виктора Черномырдина Ласло Капои) займет Korlea Invest (владелец — чешский бизнесмен Василий Бечварж, близкий главе нашего Минтопэнерго Юрию Продану). Цена вопроса — более $300 млн. 76-летний Ласло Капои, председатель Социал-демократической партии Венгрии, рискует утратить свои позиции в поставках украинского тока, потому что стал одним из главных героев шпионского скандала. Его подозревают в финансировании слежки за представителями оппозиции. С нашей страной политика-миллиардера связывает не только электроэнергия, но и контакты с известными политиками, в частности, с Виктором Медведчуком и Александром Морозом. Недавно в венгерской прессе был опубликован контракт, подписанный между детективным агентством и господином Капои в декабре 2002 г., по которому сыщики должны были собирать компромат на некоторых представителей оппозиции с использованием средств секретных служб. На основе такой информации якобы планировалось осудить неугодных власти лиц. Ласло Капои отрицает все обвинения в свой адрес, объясняя их происками политических противников, обеспокоенных усилением влияния возглавляемой им партии. Шпионский скандал не оставил без внимания премьер Венгрии Ференц Дюрчань: он поручил провести расследование на основании информации, опубликованной в прессе. Министр по делам спецслужб Дьердь Силваши заявил, что сбор информации о политиках с использованием средств секретных служб в Венгрии можно осуществлять только с разрешения парламента. Некоторые венгерские партии выступили за создание специальной парламентской комиссии по делу о слежке за оппозицией. А оппозиционные политики сложившуюся ситуацию используют для того, чтобы убрать с политической арены своих оппонентов. Для Ласло Капои эта история может закончиться не только уходом из большой политики, но и потерей позиций в бизнесе. Он рискует остаться без главного конкурентного преимущества — поддержки со стороны Венгерской государственной компании электроэнергетики (MVM, Magyar Villamos M?vek). В 2007 г. госпредприятие внешнеэкономической деятельности «Укринтерэнерго» столкнулось с мощным противодействием со стороны MVM, когда попыталось убрать System Consulting из экспорта украинской электроэнергии. Заключив договор с новым экспортером, «Укринтерэнерго» планировало увеличить цену украинского тока, который System Consulting покупала по ценам ниже европейских. Очевидно, если господин Капои утратит политический вес в стране, его отношения с MVM ухудшатся. Аналитик инвесткомпании «Профит гарант» Олег Дубов прогнозирует, что подобное развитие событий приведет к появлению нового фаворита в сфере поставок нашей электроэнергии в Венгрию. По его словам, шпионский скандал на руку компании Korlea Invest. «Нынешний глава Минтопэнерго Юрий Продан в хороших отношениях с ее хозяином Василием Бечваржем. В марте Кабмин переподчинил «Укринтерэнерго», хоздеятельностью которой ведала НАК «Энергетическая компания Украины», непосредственно топливному ведомству. Влияние господина Продана на экспорт украинской электроэнергии усиливается»,— сказал «і» Олег Дубов. О теплых отношениях Василия Бечваржа с Юрием Проданом свидетельствует и то, что в 2005 г., когда господин Продан был первым замглавы Минтопэнерго, «Укринтерэнерго» подписало выгодный экспортный контракт с венгерской Energy Capital (дочерняя структура зарегистрированной в Швейцарии Korlea). В апреле этого года господин Бечварж объявил о планах построить в Мукачево мощнейшую в Западной Украине электростанцию (стоимость проекта — около $800 млн.). Предполагается, что ее будущим владельцем будет зарегистрированное в Ужгороде ООО «Корлеа Энерго» с уставным фондом 50,5 тыс. грн. Учредители этого ООО — словацкая «Корлеа Инвест» (70%) и корпорация «Лидер Трейдинг энд Инвестмент Компани», зарегистрированная в американском штате Делавер (30%). Эксперты считают, что к этой оффшорной компании имеет отношение господин Продан. Документальное подтверждение этого факта «і» обнаружить не удалось. Основные экспортеры электроэнергии в Венгрию: Energy Capital, Korlea Invest (обе контролирует Василий Бечварж), System Consulting (Ласло Капои), Emfesz Kft (Дмитрий Фирташ). Автор: Светлана ДОЛИНЧУК
mdjqqqw: В Закарпатье недвижимость продают спекулянты В некоторых районах Карпат, расположенных вблизи санаториев и курортов, цена на участки и дома за год выросла в 4 раза. В районе курорта Свалява, расположенном в горной зоне Карпат, где есть несколько крупных подъемников и горнолыжных трасс, а также находится около ста минеральных источников, участок с хорошим домом в несколько этажей и качественным ремонтом можно купить и за 200 тысяч долларов. При этом в Свалявском районе, в 15-20 километрах от самого города, дом с землей будет стоить уже значительно дешевле — 70 тысяч долларов. «Такие цены сформировались там несколько лет назад, — рассказывают брокеры, — за счет раскрученных курортных зон и санаториев, сейчас цены растут, но медленно». В Закарпатской области достаточно широкий и недорогой выбор жилья удалось найти в Иршавском районе. «Небольшой город Иршава расположился в самом сердце Закарпатской области», — гласят объявления на туристических сайтах. До Буковеля и Драгобрата расстояние 150 километров, а в радиусе 35-80 километров находятся термальные источники, заповедник «Зачарований край», есть и небольшие трассы, несколько действующих подъемников. Район подходит скорее не для горнолыжного курорта, а для отдыха и оздоровления. Пока цены на недвижимость здесь относительно невысокие, но по словам риелторов, район очень перспективный. За последний год цены на землю выросли очень существенно и в несколько раз превысили темпы роста в более «раскрученных» курортных районах. Сейчас участок от 25 до 50 соток с домом можно купить за 18-25 тысяч. При этом дом одноэтажный, в нем может быть отопление, газ, вода, свет. «С мая по ноябрь цена на земельные участки в Иршавском районе выросла в 4 раза, — утверждает Андрей Харченко, директор риелторской компании Zakarpat. — Еще в начале года дом на участке около 50 соток можно было приобрести за 4 тысячи долларов». Межгорье — также достаточно дорогой вариант для приобретения земли и домика. Это популярный центр туризма, расположенный в долине реки Рика, рядом находится Синевирское озеро и водопад Шепот. Со всех сторон город окружают горы. Есть и горнолыжные трассы, и санатории. Самый экономный вариант нам удалось найти на окраине села, вдалеке от центральной дороги. За 25 тысяч долларов нам предложили участок в 25 соток, при этом риелтор честно призналась: «Дом не подойдет даже для летней дачи, только под снос». «За 40 тысяч долларов есть примерно такой же вариант, ну, может, получше состояние дома, проведен газ», — говорит продавец. Участок в 20 соток с домом на 4 комнаты, площадью около 140 квадратных метров нам предложили уже за 70 тысяч долларов. «А новый хороший двух-, трехэтажный дом стоит около 150-200 тысяч и больше, но таких предложений мало, их, как правило, не выставляют на продажу, а строят для себя», — рассказал Андрей Харченко. Рахов — туристический центр и город, в который зимой съезжаются любители зимних видов спорта, таких как горные лыжи или сноуборд. Раховский район — самая высокогорная часть Украины. Потому и цены на землю там «кусаются», сотка стоит около 6-10 тысяч долларов, правда, в эту цену входит и дом на участке. Предложение достаточно широкое, от 120 до 450 квадратных метров. Рядом с дорогой, на красной линии, цены выше, на окраине села дешевле, так как дорога проходит именно через его центр. В Рахове за этот год также в несколько раз возросли цены, особенно в районах, привязанных к горнолыжным курортам. При этом риелторы признают, что еще каких-то пару лет назад дом и участок можно было приобрести за копейки, причем у хозяев, селян. Сейчас 60% продавцов — это спекулянты, вторые-третьи владельцы, которые видят перспективы районов и накручивают цены. Остальные 40% — все-таки первые владельцы участков, однако они ориенти-руются на цены перекупщиков. Среди всего разнообразия предложений на рынке карпатской недвижимости наибольшим спросом пользуется горнолыжный курорт Буковель, расположенный в Ивано-Франковской области. В частности, «ДЕЛО» поинтересовалось ценами в поселках Паляница и Яблуница. Первый находится в получасе ходьбы от курорта — до горнолыжного подъемника около 2 километров. В поселке удалось найти небольшие домики из сруба в 1,5 этажа (последний — мансардного типа), до 120 квадратных метров. При этом участок очень маленький — 1,5-2 сотки. Такие однотипные застройки продаются по 25-30 тысяч долларов. Коттедж в Карпатах за 200 тысяч долларов «Застройки такого же плана есть и на территории самого курорта — рассказала Юлия Архиерейская, риелтор агентства недвижимости «Валерия» (Ивано-Франковск). — В Буковеле сразу после въезда есть несколько рядов домиков, где квадратный метр уже стоит до 800 долларов. Это небольшие коттеджи из дерева до 150 квадратных метров, утепленные внутри. Такой дом можно купить за 180-200 тысяч долларов». Располагая еще большей суммой, скажем, 300 тысяч долларов, можно купить особняк на 30 сотках земли в Палянице. Как рассказала продавец, дом добротный, с дизайнерским ремонтом, утеплением, окнами из качественного дорого дерева. Кстати, большинство домов, которые нам предлагали, были именно из «кругляка», как выражались риелторы, то есть из бревен. В поселке Яблуница, который имеет соединение с автотрассой на Ивано-Франковск и Ужгород, налажено автобусное соединение с Яремчей, есть несколько склонов для катания и бугельные подъемники. Как рассказали риелторы, эти два села по цене и уровню предложения можно поставить практически в один ряд. Один из продавцов предложила нам таунхаус в четырехквартирном доме стоимостью в 150 тысяч долларов. В каждой квартире есть гараж, сауна, 1,5 этажа, участок земли 4 сотки, площадь квартиры — 120 квадратных метров. Чтобы добраться от Яблуницы до курорта Буковель на автотранспорте, понадобится минут 30-40. «Очень сложная дорога — серпантин, потому машины ездят медленно», — объясняет продавец. Дарья Черкашина , Инвестиционный фонд
tynk.ght: ГОЛОВИ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ЧИ „ЗЛОДІЇ В ЗАКОНІ”? Здається, Президент України вирішив поцікавитися питанням корупції в Україні, то й видав доручення, в якому поставив питання руба „Про стан протидії корупції в Україні”. Закарпатська обласна державна адміністрація листом від 13 травня цього року за № 2432/ 06-02 зобов’язала голів райдержадміністрацій терміново до дванадцятої години 16 травня інформувати ОДА про стан тієї боротьби. Тут поїхало та завертілося. Першим кинувся „підчищати хвости” голова Ужгородської районної адміністрації Анатолій Колібаба. В нього ж біля 300 земельних ділянок, на які власноруч видав Акти про право власності на землю, не погоджені з Великолазівської сільрадою. Захеканий заскочив на сесію сільради та став вимагати від депутатів внормувати їх. Не склалося, завадив депутат Закарпатської обласної ради Євген Ластівка, що нагадав присутнім про майбутній приїзд до Закарпаття народних депутатів із слідчої комісії Верховної Ради України, як обіцяв Микола Томенко, що недавно відвідав наш край. Пригадали народні обранці Анатолію Колібабі його діяння і в інших сільських радах Ужгородського району, де він без погодження з представниками сільських громад власноруч дерибанив землі, щедро роздаючи їх наліво та направо. І не якісь там мізерні сотики ужгородської земельки для житлового будівництва власне селянам, а з розмахом – десятками гектарів кумам, сватам та іншій наближеній до барвистих челяді. Правда, деякі навіть не підозрювали, що вони стали підставними землевласниками. Подейкують, що якийсь пан Ільницький довідався про свої земельні володіння лише в Закарпатському УБОЗі. Нагадали люди Колібабі і про його широковідому земельну оборудку в Дубках, де власне йому дісталося 6 га. Взагалі-то районний начальничок, щоб не виглядати одиноким злодієм, відвалив народної земельки й обласним „нашим” депутатам чубіркам із трикурами і просто фединцям. Про земельних „злодіїв у законі” газета ще більш детально розповість у наступних номерах газети. А наразі для ОДА у відповідь на їх вищезгаданий лист для кримінальної справи, гадаємо, вистачить. http://tribuna.org.ua/index.php?option=content&task=view&id=3747
tynk.ght: ЗА МЕЖЕЮ ЗАКОНУ Допоки українські політики зайняті з’ясуванням питання, у кого більше повноважень і хто головніший у державі та триває процес переділу народної власності, народ, що є, за Конституцією, власником цих багатств та носієм влади, змушений виживати, залишившись один на один з галопуючою інфляцією, яка стрімко знецінює і так мізерні українські зарплатні. Та найбільш трагічним є той факт, що злочинність, не дивлячись на переможні реляції правоохоронної системи держави, зростає не лише за рахунок власне злочинної діяльності, але й безкарності самих злочинців, що користуються послугами міліції та прокуратури. Про те, що такі послуги щедро оплачуються злочинцями, свідчать не лише дорогі автівки, але й розкішні маєтки тих, хто мав би з тими злочинцями вести запеклу боротьбу. Зрозуміло, що офіційні заробітки „борців” зі злочинністю неприпустимо низькі. Однак це не може бути виправданням для тих, на кого держава поклала обов’язки боротьби зі злочинами. На традиційній вівторковій прес-конференції з журналістами краю у прес-центрі „Нове Закарпаття” побували представники правозахисного громадського об’єднання „Астрея”. Приміщення прес-центру виявилося замалим для того, щоб вмістити всіх ужгородців, постраждалих у наслідок непрофесійної та подеколи відверто злочинної діяльності правоохоронних органів та прокуратури. Як повідомила журналістам голова правозахисного громадського об’єднання „Астрея” Наталія Устименко, на сьогоднішній день в Ужгороді відбувається повне ігнорування Законів України з боку правоохоронних органів та прокуратури. Своїми корупційними діями ці державні структури дискредитували себе до останньої межі і ці процеси набули загрозливих масштабів. На жаль, подібне відбувається не тільки в рамках Ужгорода та області, але і в цілому в державі. Та найбільше від цього страждають пересічні громадяни, особливо це стосується жителів невеличких міст та сіл, де, зазвичай, простій людині майже неможливо відстояти не лише свої елементарні права та свободи, але й саме право на життя. Тому для того, щоб протистояти цьому жахливому за цинічністю процесу криміналізації правоохоронної системи, а також щоб надати моральну та правову підтримку людям, котрі опинилися один на один з бідою та потрапили в корупційні тенета правоохоронців, і створюються громадські правозахисні об’єднання, одним з яких і стала „Астрея”. Наразі правозахисне об’єднання нараховує біля сто членів, які є активними учасниками організації та самі пройшли через всі кола правоохоронного пекла і особисто постраждали від діяльності правоохоронних органів та прокуратури. Для прикладу Наталія Олексіївна привела лише декілька найбільш жахливих фактів правового свавілля в Ужгородській міській міліції та прокуратурі, що, без сумніву, стануть приводом для подальших публікацій у засобах масової інформації. Не менш трагічною була і розповідь Івана Варги, який дякував журналістам за надану можливість висловитися, а також повідав, як на своєму прикладі йому довелося познайомитися з роботою ужгородських правоохоронців. Його затримали та побили міліціонери на власній ділянці, примушуючи продати земельну ділянку та нерухомість лише на підставі того, що на цю власність „поклав око” сильніший. Сьогодні, на думку Івана Варги: „Такі злочини вже стали закономірними і відбуваються саме під „дахом” міліції та прокуратури. Для фізичної розправи з громадянами застосовують спец підрозділ „Беркут”, що у свідомості громадян вже асоціюється з безкарним побиттям людей, захопленням державних установ, Генеральної прокуратури, Ужгородського міськвиконкому. Саме події з силовим захопленням „Беркутом” Ужгородської міської ради стали останньою краплею, що змусила правозахисників звернутися до засобів масової інформації. Адже якщо міліція дозволяє собі таке витворяти з владою, обраною народом, то що говорити про пересічних громадян. Межу закону перейдено, що далі...? Адже, спостерігаючи за подіями, які розгорталися в стінах мерії, громадяни добре усвідомлювали масштаби правового хаосу. Якщо з міським головою, який обраний десятками тисяч ужгородців, можуть розправлятися з подібним цинізмом, то як же нам – простим громадянам – на самоті відстоювати свої права? Сьогодні кожен громадянин міста чи області може подібним чином безпідставно бути затриманий, побитий та звинувачений у будь-якому злочині – такі я роблю висновки з теперішнього стану справ з елементарними правами громадян. Через ЗМІ ми також хочемо звернутися до наших депутатів із закликом об’єднатися з метою захисту наших конституційних прав. Також ми звертаємося до всіх правозахисних всеукраїнських організацій з пропозиціями до співпраці. З багатьма вже сьогодні наведено контакти”. Та найбільше журналістів вразила розповідь потерпілої вчительки Віри Громадської про „бізнес на трупах” та як „відкупляються” від правоохоронців злочинці. Трагічна історія про те, як таксист збив автівкою її сестру та запхнув покалічене та стікаюче кров’ю тіло в машину, майже годину возячи її по місту, щоб сконала. Лише після того як закінчився бензин, умираючій від страшних ран вдалося потайки виповзти з машини. Її життя закінчилося трагічно, потерпіла померла в „швидкій допомозі” від втрати крові. Зі сльозами на очах вчителька продовжила розповідь про те, як справу розслідував слідчий Ужгородського міського відділу міліції Перебийніс. Як фальсифікуються матеріали кримінальної справи. Про десятки звернень до прокуратури та повне їх ігнорування. Про погрози з боку правоохоронців та прокуратури. Те, що почули журналісти, таки знаходиться за межею закону. Доки вистачить терпіння українцям, бо на владу жодної надії немає? Така вже в українців трагічна доля. http://tribuna.org.ua/index.php?option=content&task=view&id=3744
1q2w3e4r5ty67: Формалізмом корупцію не здолаєш... 21 травня під головуванням голови ОДА Олега Гаваші відбулося засідання координаційної ради з питань діяльності правоохоронних та контролюючих органів області. Розглядали питання дотримання законодавства України щодо запобігання проявам корупції серед державних службовців і посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. На засіданні, крім керівників правоохоронних та контролюючих органів області, були присутні заступник голови облради Михайло Мартин, голови райдержадміністрацій та міськвиконкомів, райрад, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, установ та організацій краю. Відкриваючи засідання, голова облдержадміністрації наголосив, що таке соціально небезпечне явище як корупція само по собі не зникає. Тому Президент України поставив завдання розробити систему ефективних заходів протидії. Прийнято низку важливих документів і в Києві, і на місцях. На рівні області, зокрема, було видано спільне розпорядження голови облдержадміністрації та голови облради, яким затверджено План заходів до 2009 року щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам та корупції в області. Однак голова облдержадміністрації Олег Гаваші вважає роботу в цьому напрямку недостатньою. Це стосується і правоохоронців, і представників органів влади та місцевого самоврядування. Так, за 4 місяці цього року складено 54 протоколи, 29 справ направлено до суду, у 24 випадках на винних накладено штрафи, сума яких становить 8 тисяч 337 гривень. „Ось і порахуйте. Якщо ми думаємо, що можна подолати корупцію штрафами у 300 гривень, то ми великі оптимісти, —зауважив голова. — Якщо говорити про зафіксовані порушення, в основному це дріб’язкові справи. Тому мусимо, з одного боку, говорити про відповідальність за порушення, з іншого, про завдання, що стоять перед суспільством, щоб повністю подолати це ганебне явище”. Є серйозні претензії до органів місцевого самоврядування, зокрема працівників сільрад тощо. Оскільки, як свідчить статистика, саме посадовці цих органів найчастіше притягуються до відповідальності за вчинення корупційних діянь. Так, з початку року до адміністративної відповідальності притягнено 33 посадових осіб органів місцевого самоврядування. З обговорюваного питання прийнято відповідні рішення. Управління інформації та зв’язків ОДА
szdfgjh: 28.05.08 (20:24) Таможня берет добро СТОП! Таможня берет добро О нашей отечественной таможне, а если быть точным, о ее подразделениях в Западной Украине, знаю не понаслышке. За годы работы в СМИ много писал о них, не шапочно знаком со многими таможенниками. Был за мной даже грех: в середине 90-х годов прошлого века предпринял попытку устроиться на службу в таможню. Как полагается, прошел собеседование, заполнил необходимые анкеты и был зачислен в кадровый резерв. Осталось ждать назначения. Ждал месяц, второй, полгода, год...Тщетно — таможня к моей скромной персоне внимания не проявляла. И только позже знакомый таможенник по секрету сказал: дескать, чудак-человек, надо было дать мзду и все бы устроилось. Мзда тогда составляла восемь тысяч условных единиц. А сегодня... Сведущие люди утверждают, что ставки поднимаются неуклонно. И поднимутся еще выше, если таможне устроят очередную «реорганизацию». Кстати, многие таможенники больше всего на свете страшатся этой самой «реорганизации». Ибо ее последствия всегда одинаковы, поскольку контрабандных потоков меньше не становится, меняются только те, кто получают от этого наибольшие барыши. Понятно, почему многие бывшие агрономы, ветеринары, инженеры и даже пожарные, заочно получив юридическое образование, стремятся попасть на таможню. Злые языки утверждают, что мзда, которую имеет простой таможенник на пункте пропуска, вроде бы и невелика — 100—200 долларов. Но это с одной «фуры», скажем, с контрабандными телевизорами стоимостью в миллион гривен. Реально ее таможенный «досмотр», по слухам, стоит три тысячи долларов. Куда деваются остальные деньги? Говорят, распределяются на потребности руководства, но, главным образом, попадают в карман тех, кто сегодня «крышует» таможню — большого калибра чиновников, политиков, силовиков. Непосвященный в секреты нынешней отечественной таможни может наивно полюбопытствовать, мол, а как же акции типа «Контрабанде — стоп!»? Неужто и широко разрекламированное в СМИ создание так называемых мобильных антиконтрабандных групп из числа сотрудников СБУ, милиции и прокуратуры, так сказать, всего-навсего фикция? Знающие люди утверждают: в сети таких групп попадает лишь мелкая, неорганизованная контрабандная рыбешка. А что касается масштабной контрабанды, то ни для кого не является большим секретом, что с ее загребущих рук давно и сытно кормятся, помимо таможенников, СБУ, милиция, налоговая. К слову, состав мобильных групп со времени их образования, то бишь за два года, почти не изменился, так что их сотрудников на таможне и возле нее хорошо знают в лицо, и когда они «внезапно» там появляются, то встречают как дорогих и желанных гостей: заказывают баньку, накрывают стол... Помимо того, что контрабанда продуктов питания (особенно мяса), электронной и прочей бытовой техники приносит бешеные деньги, сами контрабандные схемы изящностью не отличаются. Нет ничего проще, клевещут злые языки, чем обзавестись «карманным таможенником»! Пройдя через его «досмотр», «фура» отправляется на склад в 10—15 км от границы. Там контрабандный товар перегружается в другую машину, на него выписываются новые сопроводительные документы через какую-нибудь фирму, и «легализованная» таким образом контрабанда спокойно продолжает путь по городам и весям. Если по дороге такую «фуру» все же остановят, то доказать что-либо невозможно — она за границей попросту не была. Существуют и более хитромудрые контрабандные схемы. Скажем, практикуются всевозможные махинации с сопроводительными документами. Вариантов здесь превеликое множество. Заехала, например, на таможню фура с немецким товаром, стоимость которого сто тысяч евро. Таможенные брокеры, имея в своем распоряжении бланки самых различных документов, сопроводительную документацию переделывают таким образом, что товар оказывается... китайским, стоимостью 50 тысяч долларов. Другими словами, растаможивание обходится значительно дешевле. Очень часто его сумма уменьшается в разы, когда на груз выписывается двойной пакет документов. Благодаря этому «растаможивается» лишь часть товара, а остальной затем перегружается на тех же приграничных складах и спокойно себе путешествует до нужного места назначения. Словом, все действительно очень просто. И все об этом хорошо знают, продолжая азартно бороться с контрабандой и коррупцией преимущественно с экранов телевизоров и газетных страниц. Морализаторствовать на тему, как это вредно, преступно и стыдно, как это развращает и разъедает общество, однако, не станем. Скажем лишь, что, как это ни парадоксально, такое положение многих устраивает и вопроса, кто сегодня «крышует» таможню, не возникает. А чего стесняться?! Во Львове, например, есть ночной клуб, где вместе с контрабандистами регулярно развлекаются сотрудники СБУ, милиции, прокуратуры, налоговой. И чего, в самом деле, этой братии бояться? Все схвачено. За державу в их общем кругу никому не обидно. Юрий Криль, Львов, СН відправити другу / Версія для друку
jkbdfxdfgsetvgb: Закарпатский спецкор "Интера" зафиксировал на видео факты передачи денег налоговому милиционеру 5 июня 2008 года в кабинете головы ГНА в Закарпатской области Татьяны Шаповаловой спецкореспондентом телеканалу „Интер” в Закарпатской области продемонстрирована видеозапись, сделанная 19 мая 2008 года на посту ГАИ „Нижние Ворота” в Воловецком районе Закарпатской области. На пленке зафиксированы два факта передачи водителями микроавтобусов при возвращении из Венгрии в Украину денег работнику налоговой милиции К. В этот же день Главой Государственной налоговой администрации в Закарпатской области работника Управления налоговой милиции, действия которого зафиксированы на видеозаписи, за поступок, который дискредитирует звание работника налоговой милиции, уволено. Руководством Государственной налоговой администрации Украины с целью анализа организации работы, определения причин и условий, которые способствовали факту взяточничества со стороны работника налоговой милиции, в ГНА в Закарпатской области отправлены работники центрального аппарата для проведения соответствующего расследования. С целью предотвращения фактов коррупции и взяточничества среди работников налоговой службы, 6 июня 2008 года весь личный состав Государственной налоговой администраций в Закарпатской области ознакомлен с видеозаписью, предоставленной телеканалом „Интер”. Кроме того, налоговикам напомнили требования Закона Украины „О борьбе с коррупцией” и квалификацию преступлений в сфере служебной деятельности Уголовного кодекса Украины. Государственная налоговая администрация Украины в который раз обращается к гражданам с просьбой информировать о неправомерніх действиях работников налоговой службы на телефоны доверия, которые в круглосуточном режиме работают в каждом регионе Украины. Конфиденциальность – гарантируется. Управление по борьбе с коррупцией в органах ГПС ГНА Украины http://www.ua-reporter.com/novosti/31331/
hyjgkjyufkoy: Жители Ужгородского района жалуются на надругательство и беспредел «Просим вас разобраться по факту злоупотреблений священника с.Шишловцы Товта Енева и председателя Тарновецкого сельского совета Котляр Марии Золтановны по факту ряда злоупотреблений, которые нарушают основы государственности Украины и основы христианской морали”. Подписали заявление фермер И.И.Федак и общественная активистка О.Ильиных. В чем суть дела? Греко-католический священник Енев Товт живет в селе Паладь-Комаровцы. Он решил, несмотря на протесты граждан, построить себе дом в Шишловцах. На том месте, где было захоронение советских воинов, погибших в боях за названные села. Люди плакали, когда видели, что делает этот странный человек. Неужто можно, находясь в сане священника, так глумиться над теми, кто проливал свою кровь, освобождая нашу землю от фашистов? К величайшему сожалению, способствовала этому беспрецедентному факту председатель Тарновецкого сельского совета и руководительница греко-католической двадцатки Мария Котляр. По поводу ее многочисленных нарушений закона крестьяне уже не раз обращались к главе районной государственной администрации Анатолию Колибабе. Реакция его на это была очень вялой. Тем временем местная газета “Новинка” опубликовала заметку, текст которой стоит процитировать: «27 марта на встрече депутата областного совета от БЮТ Евгения Ластивки с жителями с. Тарновцы Ужгородского района услышали много интересного о “земельной политике” председателя Тарновецкого сельсовета М.З.Котляр. Имея... земельный участок 0,7 га, пани председатель приватизировала себе еще 0,85 га из земель... тарновецкого стадиона. Воспользовавшись тем, что при Советской власти на народное добро не оформлялась документация, председатель уже поставила железный забор аж под футбольные ворота, а в заборе — свои «ворота» для эксклюзивного выхода на поле. А землеустроитель сельсовета М.М.Стегура, также имея собственный дом и земельный участок 0,5 га, получил по ул. Мира, 1 еще один участок площадью 0,25 га. Крестьяне возмущены тем, что в сельсовете вопросами распределения земли занимались исключительно две семьи — Котляр и Стегуры. Председатель земельной комиссии Тарновецкого сельсовета — пан Котляр Иван Иванович, по совместительству муж головы села. А председатель исполкома — мать головы села Кропок Ирина Ивановна. Землеустроитель этого сельсовета п. Стегура Михаил Михайлович может тесно сотрудничать с представителем депутатского корпуса села в лице Стегуры Тараса Михайловича, который является его сыном. Даже должность заведующей клубом доверили сестре мужа головы села Ходыкиной Э.З. ...И вот эти «правящие кланы» дошли до того, что начали отбирать у людей землю, даже если люди имеют на участки государственные акты о частной собственности». Автор:Василий ЗУБАЧ
jgkgkjg: Редактор газети Я. Глагола на суді визнає своє ав- торство і заявляє, що все, написане ним, є правдою, він пишається цим матеріалом і вважає його найкращим з усього, що було написано ним за роки журналістської діяльності. (Ці слова він повторить і в Апеляційному суді. – Прим. Редакції.). Саме ж рішення винесли, не чекаючи матеріалів, що мали надійти на задоволене суддею клопотання, з порушенням вимог ЦПК. У дорадчій кімнаті суддя вирішує поновити судове слідство і залучити в якості нового відповідача ЗОО ВГО „Правозахист”. Не повідомляючи про це громадську організацію, не даючи їй позову, суддя ім’ям України виносить рішення про матеріальне покарання засновника газети, автора та громадської організації на загальну суму в 60 000 гривень. Апеляційний суд саме за матеріалами, які надійшли в суд на клопотання, частково змінює рішення, вилучивши з нього твердження позивача стосовно законності його дій щодо будівництва третього корпусу „Квітки полонини”, і зменшує майже втричі суму моральної шкоди, яка вимагалась. Однак за дивними обставинами апеляційна інстанція не помічає суттєвих процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, незадоволені клопотання, відхиляє заявлені клопотання про забезпечення доказів, допит свідка. Нині нами подано касаційну скаргу. Щоб вичерпати конфлікт, редакція газети при посередництві першого секретаря ОК СПУ О. Пристая пішла на компроміс, про який ми писали в позаминулому номері, однак пан Ганинець П.П. зрозумів це як слабість... і перейшов у наступ. І чергового разу помилився. 30 січня 2005 року, за день до виходу газети, коли з ним було погоджено анонс і він просив вилучити з нього одну цікаву фразу „...Саме на цьому брифінгу, якщо за цей час буде доведено, що редакція не права і надрукувала недостовірну інформацію, вона та Я. Глагола офіційно принесуть вибачення пану Ганинцю П.П. Якщо буде доведено, що надруковане є правдою, то відповідний крок має зробити і пан Ганинець П.П.”. Чому пан Ганинець П.П. попросив вилучити цю фразу, ви зрозумієте як з цієї, так і з інших публікацій. Цього ж дня він терміново виїжджає в Ужгород, де в суді бере ще одного виконавчого листа про спростування інформації. За два дні ця вимога з’являється у відповідачів. Однак ми виконати її не можемо, бо журналісти, які працюють в газеті „Наш Час” на громадських засадах, ще до отримання виконавчого листа вирішили відпочити. Сьогодні ми продовжуємо розпочату тему і надаємо вашій увазі як нові факти порушень з боку головного лікаря „Квітки полонини” п. Ганинця П.П., так і документи, що свідчать про свавілля, яке розгорнулося навколо журналістів та правозахисної організації. ЛІЦЕНЗІЙНЕ МАРЕВО?! Ужгородський міськрайон- ний суд на вимогу пана Ганинця П.П. у своєму рішенні інформацією, яка не відповідає дійсності, визнає те: „що Ганинець П.П. є ліцензіатом двох свердловин мінеральних вод № 7 та № 4...”. Ми беремося наявними документами та доводами довести протилежне. Саме з цих причин надаємо вашій увазі лист голови Солочинської сільської ради Свалявського району пані Туряниці М.І., адресований Прем’єр-міністру України Єханурову Ю.І., з якого вам багато чого стане зрозумілим. Без сумнівів, він має зацікавити не тільки прокурорських „страусів” із заповідника корупції, а й і УСБУ в Закарпатській області, адже мова йде про надра та їх використання і, зрозуміло, про ознаки злочинів, які вже вбачаються в документах. „Шановний Юрію Івановичу! На території Солочинської сільської ради на сьогоднішній день склалася напружена ситуація відносно отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Маргіт» с. Солочин Свалявського району Закарпатської області гірничого відводу для розробки водозабірної ділянки свердловини 7-ГП Голубинського родовища вуглекислих мінеральних вод площею 14,3 га. На площі гірничого відводу, як виявилось згідно поданих заяв громадян села, знаходяться землі у приватній власності (Зварич В.В., Йозефі В.І., Рега А.Д. та інші. Всього 11 власників земельних ділянок). При складанні та затвердженні висновку експертизи з питань охорони надр та охорони праці №1203.04.46 від 07.07.2004 р. експерт та керівник установи упереджено віднеслись до зібраних матеріалів та висновку експертизи з наступних підстав. По-перше: згідно до додатку № 2 п.6 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» від 27 січня 1995 р. № 59, з урахуванням мети використання надр до проекту гірничого відводу додаються певні документи, одним із таких є документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу. Експертами та замовником не було це зазначено та виконано. Друге: як видно з ліцензії на користування надрами від 25 травня 1998 року №1370, ліцензіату надано ділянку Голубинського родовища, де розташована свердловина №7-р з географічними координатами свердловини ПШ 48 36 38, СхД 22 58 14. Ступінь освоєння: експлуатація з 1952 р., підприємством «Маргіт» не розробляється. Оцінені (затверджені) запаси – ДКЗ СРСР, протокол від 28.04.71 № 6234. Термін дії ліцензії п’ять років. Ліцензією на користування надрами від 01 березня 2002 року №2651 ліцензіату надано ділянку Голубинського родовища, де розташована свердловина №7-гп (7-р) з географічними координатами свердловини ПШ 48 36 58, СхД 22 58 32. Ступінь освоєння: експлуатація з 1952 р. Оцінені (затверджені) запаси – ДКЗ СРСР, протокол від 28.04.71 № 6234. Термін дії ліцензії десять років. Як видно з вихідних даних ліцензій і висновку експертизи №1203.04.46 від 07.07.2004 р., всі причетні особи стверджують, що 7-р і 7-гп – це є одна свердловина. Але географічні координати у них різні (див. ліцензії). При цьому свердловина експлуатувалась з1952 року. Третє. Термін дії ліцензії від 25 травня 1998 року №1370 закінчився 25 травня 2003 року. Але при цьому ліцензія від 01 березня 2002 року №2651 надається ліцензіату на рік раніше терміну закінчення попередньої ліцензії. У новій ліцензії вводиться нова назва свердловини й інші географічні координати. Не призупиняється попередня ліцензія. Тобто можна стверджувати, що майже рік діяло дві ліцензії. Також можна стверджувати, що є дві свердловини, які до даного часу діють. Експертом та замовником і це не було зазначено. На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексом України «Про надра», прошу: 1. Скасувати висновок експертизи з питань охорони надр та охорони праці від 07.07.2004 р. №1203.04.46, затверджений ДП «Західним експертно-технічним центром Держнаглядохоронпраці України», як такий, що не відповідає вимогам законодавства України. 2. Провести перевірку правомірності отримання ліцензії на користування надрами від 01 березня 2002 року № 2651 товариством з обмеженою відповідальністю «Маргіт». «КОСООКІ» ТА ГЛУХІ... СТРАУСИ Без сумніву, це цікавий до- кумент як за змістом, так і додатками. Не менш перспективними будуть і його наслідки... Про це потім. Нині, перевіряючи кожне слово голови Солочинської сільської Ради, я спробую прокоментувати ситуацію, яка склалася навколо зазначених гірничих відводів. І знову ж суто мовою документів. Для початку звернемося до висновку експертизи з питань охорони надр та охорони праці, виданого ТзОВ „Маргіт” 7.07.2004 року на проект гірничого відводу для розробки свердловини 7-ГП Голубинського родовища вуглекислих мінеральних вод. У ньому, окрім вищезазначеного, цікавою є кінцівка. Цитуємо її дослівно: „...При розгляді проекту виникло зауваження: — відсутні погодження Солочинської сільської Ради та держлісфонду про надання ТзОВ „Маргіт” гірничого відводу в проектних межах. Вимога: додаток 2. п. 6 Положення про порядок надання гірничих відводів. Висновок... проектна документація гірничого відводу ТзОВ „Маргіт” для розробки водозабірної ділянки св. 7-ГП Голубинського родовища... відповідає вимогам нормативних актів... і після усунення вказаного вище зауваження може бути виданий в роботу”. Я вирішив знову ж пере вірити твердження голо ви Солочинської сільської Ради, подивитися, що ж вимагає додаток 2 п. 6 Положення про порядок надання гірничих відводів, без якого ніяк не можливо приступити до роботи по видобутку та розливу води. Цитуємо його дослівно: „Вимоги до проекту гірничого відводу... п. 6. З урахуванням мети використання надр до проекту гірничого відводу додаються: ...документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу; Документ, що засвідчує погодження відповідною Радою народних депутатів клопотань про надання надр у користування у випадках, передбачених Кодексом України про надра”. Аналогічна ситуація і відносно гірничого відводу санаторію „Квітка полонини” для розробки водозабірної ділянки свердловини 4-Е Голубинського родовища. Такі ж само висновки експерта, зауваження – відсутність погодження з Солочинською сільською Радою. На це у читача цілком логічно виникне питання, як на все це прореагували наші прокуратури – Свалявська і обласна. Реагування буду знову ж коментувати мовою документів. У грудні 2005 року адвокат М. Науменко направляє прокурору Свалявського району І. Жураківському адвокатський запит, в якому, описавши суть конфлікту та вимоги додатку 2 п. 6 Положення про порядок надання гірничих відводів, ставить низку запитань: 1. Чому прокурор Свалявського району звертається до суду про визнання рішень Солочинської сільської ради відносно затвердження гірничих відводів на свердловини 4-Е та 7-ГП в інтересах комерційних структур (при чому самі структури таких звернень не подають)? Якими нормативними актами такі дії прокуратури передбачені? 2. Чи з’ясувала прокуратура району, як розташовані межі гірничих відводів свердловин 4-Е та 7-ГП і чи є в цих межах приватизовані земельні ділянки громадян або земельні ділянки в користуванні? 3. Чи з’ясувала прокуратура району, які порушення прав громадян, власників земельних ділянок, випливатимуть при затвердженні Солочинською сільською радою проектів гірничих відводів свердловин 4-Е та 7-ГП? 4. Чи надавались Солочинською сільською радою земельні ділянки у власність чи в оренду громадянам України після надходження клопотань про погодження гірничих відводів на свердловин 4-Е та 7-ГП ТзОВ «Маргіт» та ДП «Санаторію «Квітка полонини”? 5. Чи є пов’язані між собою особи: головний лікар ДП «Санаторію «Квітка полонини» та власники (засновники) чи керівництво комерційних структур ТзОВ «Сузір’я» і ТзОВ «Маргіт»? Якщо так, то які дії прокурорського нагляду прокурором Свалявського району було вжито відповідно до чинного законодавства України стосовно порушень норм будівельного законодавства, зокрема? Чи з’ясовано прокуратурою району (вжито відповідних заходів) стосовно зловживання службовим становищем з боку головного лікаря ДП «Санаторій «Квітка полонини», що у власних інтересах (будучи причетним до комерційних структур) розпоряджається землями, які знаходяться на території Солочинської сільської ради? У своїй відповіді прокурор Свалявського району пан І. Жураківський, посилаючись на чисельні рішення судів (Яка в нас Феміда, вам відомо. – Прим. Редакції), обходить мовчанням усі гострі питання. Посилаючись на закон України про надра... які належать народу України, він пояснює, чому прокуратура, а не представники комерційних структур ходять у суд. Якби цю воду розробляла держава, то питань немає. А так як цим займаються комерційні структури, то виходить, що прокуратура захищає саме їх інтереси, а не держави в особі громади Солочинської сільської ради. Те, що ви є кишеньковими, ні для кого не є таємницею. Тому і відповідне до вас ставлення. Наприкінці своєї відповіді пан прокурор І. Жураківський видає ще один перл. Цитуємо дослівно: „Що стосується посилання на п. 6 додатку №2 „Положення про порядок надання гірничих відводів”, то до проекту гірничого відводу, який затверджує Держнаглядохоронпраця, додається документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу. Тобто, у даному випадку такі погодження мають бути отримані після прийняття відповідного рішення сільською Радою”. Отакої вам, шановна гро мадо. Прокуратура вас навіть не вважає за об’єкт правовідносин. Ви для неї є ніхто. Тобто вас наперед, на догоду комерційним інтересам – грошам, намагаються зробити безправними та німими. Пояснюємо, що це означає в цій ситуації. По-перше, в наявності порушення паном Ганинцем П.П. прав громадян, земельні ділянки яких попадають у межі гірничого відводу. А таких 23 чоловіки! По-друге, прокуратура звертається до суду, щоб рішенням ім’ям України зобов’язати сільську раду прийняти незаконне рішення! По-третє. Стосовно свердловини 4-Е. Солочинська сільська рада вважає, що вона неправомірно зменшила розмір гірничого відводу, але для документів, підготовлених для затвердження гірничого відводу (експертизи, висновки... – Прим. Редакції) вже закінчився термін дії – на сьогодні вони не чинні. По-четверте. Стосовно свердловини 7-ГП. На даний час одним із суддів Свалявського районного суду все ж таки прийнята позовна заява за нововиявленими обставинами, бо порушуються права багатьох громадян. До речі, цією справою займалася голова суду пані Жіганська. Але після проведення декількох судових розглядів по цій справі заявила самовідвід, що порушує норми закону, адже вона вже почала розгляд справи. І тепер до головного. Шановні читачі! Пан Ганинець. П.П. стверджує, що інформація про те, що він „...є ліцензіатом двох свердловин мінеральних вод № 7 та № 4...”, не відповідає дійсності. Рік тому в газетній публікації чорним по білому було надруковано: „...ліцензіатом є ТОВ ”Маргіт”, співвласником якого є Ганинець”. Пане Ганинець П.П.! Може для читачів і є таємницею кількість співзасновників у минулому чи зараз та ваш відсоток у ТзОВ „Маргіт”, але тільки не для нас! Чи ви будете заперечувати свій чималий відсоток?! Чи не бажаєте відкрити таємницю, чиєю людиною є директор ТзОВ „Маргіт” і за яких обставин ви познайомились та стали співпрацювати? Так хто отримує прибутки? Власники фірм чи структура, яка володіє ліцензією?! Відповідь читачам зрозуміла, але тільки не суддям. До речі, пан Ганинець П.П. у своїй позовній заяві навіть і не намагається опротестувати свою причетність до ліцензії на право використання свердловини №7 та №4, натомість сам власноруч підтвердив, що ліцензія №4 видана санаторію „Квітка полонини”. А головним лікарем, тобто керівником, який приймає усі рішення, є саме він, адже санаторій безперебійно через обов’язкові процедури видобуває і вживає мінеральну воду на кількість відпочиваючих. При цьому частину собівартості видобування води, а саме витрати на електроенергію, оренду, амортизаційні відрахування та інші, можна віднести на витрати санаторію і при бажанні маніпулювати ними для того, щоб отримати прибутки від реалізації води. Ми не проти, пане головний лікар, з’ясувати і ваш інтерес у цій схемі: головний лікар – ТзОВ „Маргіт”... і найцікавіше, шановні читачі, це те, хто ж по Україні і в якому об’ємі реалізує мінеральну воду. Пане Ганинець П.П., невже таку прибуткову тему, як реалізація мінеральної води за межами області, ви віддали комусь іншому? Чи передбачливо заснували фірмочки?! На завершення цієї публікації декілька запитань владі та правоохоронним органам. 1. Чому свердловина до 1992 року була 7-Р, а потім була перейменована на 7-ГП? 2. Чому у висновку по тексту свердловина 7-Р це є свердловина 7-ГП, а потім експерт у цьому ж висновку пише, що свердловина 7-ГП – дублер свердловини 7-Р? 3. Чому промисловий відбір води йде зі свердловини 7-ГП? 4. Ким і за чиїм замовленням була зроблена свердловина 7-ГП? 5. Чому на свердловину-»дублер» береться гірничий відвід площею 14,3 га? А на основну свердловину?.. 6. У розділі II. Загальна характеристика та призначення об’єкта експертизи – «Метою розробки проекту гірничого відводу є отримання ТзОВ «Маргіт» права (у вигляді погодженого гірничого відводу) на користування частиною ділянки Голубинського родовища вуглекислих мінеральних вод, в межах якої розташовані свердловини 7-ГП, 7-К, 11-Р та 9-Р. Мінеральні вуглекислі води, що виводяться свердловиною 7-ГП, використовуються ТзОВ „Маргіт” для промислового розливу в якості лікувально-столових вод „Лужанська 7” А де поділась свердловина 7-Р? Степан Крук, Солочин – Ужгород.
jgkgkjg: ПРАВА ГРОМАДЯН Відповідно до статті 19 Конституції України орга- ни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У той же час громадяни діють у межах, що не заборонені законом. Але головний лікар дочірнього підприємства “Санаторію “Квітка полонини”, він же генеральний директор та співвласник ТОВ “Сузір’я”, співвласник ТОВ “Маргіт” та деяких інших комерційних структур, заслужений лікар України Павло Ганинець, мабуть, вважає інакше... Солочинська сільська рада сприяє розвитку курортної справи в районі. Створює рівні умови розвитку підприємництва. Захищає інтереси, в першу чергу, територіальної громади. І тому вона проти прийняття протизаконних рішень та рішень, які б обмежували в правах громадян. Солочинська сільська рада ніколи не заперечувала проти будівництва лікувально-оздоровчих корпусів і розвитку курортної справи. Так, своїм рішенням рада дала дозвіл на будівництво лікувально-оздоровчого корпусу ТОВ “Сузір’я”. Навіть не вимагала при цьому платежів на соціальний розвиток села до закінчення будівництва, як на те дає їй право постанова КМУ “Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів” від 30 грудня 2000 року № 1930. З метою будівництва ТОВ “Сузір’я” викупило 70 соток землі, при чому, звертаємо увагу читачів, автор статті, шанована людина, заслужений лікар України Павло Ганинець з якоюсь метою чи без такої в десять разів “зменшує” розмір ділянки, викупленої з метою будівництва ТОВ “Сузір’я” (з 0,7 га до 0,07 га). Чи не для того, щоб читачі звернули увагу, що для будівництва корпусу на 200 місць занадто мало 7 соток землі? Однак, у 2005 році при перевірці дотримання вимог земельного та будівельного законодавства було виявлено, що забудовник ТОВ “Сузір’я” проводить будівництво корпусу не лише на викуплених землях, а й здійснює незаконне будівництво на землях, що йому не належать, а саме на землях ТОВ “Маргіт” площею 0,35 га та землях ДП “Санаторію “Квітка полонини” площею 0,05 га (це підтверджується відповідними документами). Доречно тут звернути увагу читачів на те, що Ганинець П.П. знову ж таки “забув” про частину незаконно зайнятих земель. У своїй статті він “згадує” лише про 4 сотки самовільно зайнятої земельної ділянки санаторію “Квітка полонини”, при цьому “зменшуючи” цю ділянку на 1 сотку (з п’яти до чотирьох) і зовсім забуваючи ще про 35 соток самовільно зайнятих земель. Всього їх 40, а не 4 сотки. З якою метою це зроблено?
полная версия страницы