Форум » Русинська проблема » НАЦІЮ ТВОРЯТЬ НЕ КРИКОМ, А РЕАЛЬНОЮ РОБОТОЮ » Ответить
НАЦІЮ ТВОРЯТЬ НЕ КРИКОМ, А РЕАЛЬНОЮ РОБОТОЮ
kkkk: НАЦІЮ ТВОРЯТЬ НЕ КРИКОМ, А РЕАЛЬНОЮ РОБОТОЮ Аналітики давно підмітили закономірність: якщо певна людина має нав’язливу ідею, то це дуже надовго, найчастіше – на все життя. Прихильники ідеї, ніби русини – це щось принципово відмінне від українців, мають дуже мало інформаційних приводів, аби звернути на себе увагу, тому не пропускають жодного. Навіть моєї невинної замітки “Русинський рух змінює політичну орієнтацію”, де йшлося, що після тривалих загравань з “Нашою Україною” кілька лідерів русинських організацій звернули свої погляди до Партії регіонів. Невдовзі вони і там спіймали облизня і почали шукати третього покровителя. Усе це тверді факти, проти яких не попреш. Але приємно, що мою скромну творчість хтось читає. І навіть пише потім щось веселе. Як, наприклад, М.Шарга, котрий прислав з цього приводу цілого листа до редакції „Трибуни”. Особливо кумедно вийшло про неозорий русинський народ, чиї представники під час останнього перепису населення страшенно боялися записатися русинами. Зчепили зуби, скрутили дулю в кишені, позеленіли від страждання, але за окремими винятками називалися українцями. Боялися, що полетять з роботи. І оце от щось претендує на горде звання нації?! А що вони зробили задля цього? Їхні публіцисти, котрі найчастіше ховаються за псевдоніми? Їхні митці, котрі серед мадярів представляються русинами, серед українців – українцями, серед росіян – росіянами? Їхні газети, котрі після кількох випусків переходять на російську мову? Активісти, котрі часто самі не знають чого хочуть? З усіх цих компонентів просто неможливо витворити повноцінну націю. Адже її потенційні вожді переварені між собою – гірше не буває. Через гроші Магочі та інших заокеанських жертводавців, через премії, через будинок нацменшин тощо. Левову частку русинської публіцистики нині складає зведення внутрішніх порахунків. Колись там підіймалися і серйозніші теми – про винищення наших лісів, про забруднення краю, деіндустріалізацію тощо. Мені наївно гадалося, що це може стати головною темою для локал-патріотів. Адже вийшла навіть гостро-критична книжка “Система хозяйствования в Закарпатской области в 1991-2004 годах”, на яку, до речі, позитивно відгукнулася газета “Трибуна”. Та, на жаль, внутрішня гризня виявилася важливішою. Замість серйозної розмови – знову розмахування руками. Знову теревені про переслідування. Якщо хтось і має моральне право на такі заяви, то хіба що пан Кампов, котрий у радянські часи відсидів за подібні погляди. Люди же, які під час перепису хотіли, але не наважилися записатися русинами – їм не соромно тепер взагалі розтуляти рота? Українці можуть назвати сотні і тисячі своїх співплемінників, котрі у тоталітарні часи за свої національні погляди були ув’язнені, звільнені з роботи, виключені зі студентів, але не відмовлялися від власної національності. Русини же навіщось кричать про те, що вони навіть боялися 2001 р. записатися русинами. Ну й що українцям із цього приводу – співчувати? Особисто у мене така комедія викликає зовсім інші почуття. І отака безхребетність претендує у перспективі на якусь владу в області? Та не приведи, Боже. За нинішнього рівня розвитку преси, мобільного зв’язку, інтернету з кожного випадку реального переслідування на національному ґрунті можна роздмухати скандал на цілий світ. Десятки, якщо не сотні міжнародних організацій живуть на розв’язанні подібних конфліктів. Свисніть їм тільки про якийсь реальний факт – і завтра вони всі на Закарпатті. Чому цього не сталося – через лінощі, примітивність, незнання, як то робиться? Не думаю. Як на мене, русинські лідери – люди цілком адекватні. Мабуть, справді ніякого переслідування русинів немає. Ніхто не боронить видавати книжки, газети, словники, календарі, проводити концерти, лекції, фестивалі. У чому переслідування? Нині ведеться боротьба, аби облрада фінансувала подібні культурницькі проекти. Боріться – поборете. Аби лиш то йшло справді на щось реальне, а не розкрадалося. Нація, яку можна застрахати – це не нація. Робити ставку на неї не буде жодна серйозна партія. Кому потрібні залякані члени виборчих комісій чи спостерігачі? Тому дарма русини самі же признаються, ніби лякаються власної тіні. Українська держава не переслідує русинів, але, чесно кажучи, з якого дива їй ще й спеціально фінансувати розкол української нації на окремі етногрупи? Адже зрозуміло: якщо від українців відділяться закарпатські русини, за цим послідує ланцюгова реакція в інших регіонах. У нашої держави багато чого ненормального, але до суїциду вона поки не схильна. Культурні потреби русинів-неукраїнців – діло святе. До цього українці ставляться з розумінням і повагою. Це тільки розвине і збагатить саму українську культуру, щоб там хто не казав. Тому ми – тільки за. Пишіть, співайте, танцюйте. Але ігри у політику мають непередбачені наслідки, які не потрібні самим русинам. Наявність десятка-другого переварених лідерів – то ще не привід, аби формувати якусь політику і нав’язувати її цілій державі. До політичного життя треба дорости. Коли ж братися за неї недосвідченими руками, можна нашкодити перш за все своїй власній спільноті. Куди русинські вожді кличуть своїх прихильників? До витворення малої нації, замкнутої у Карпатській улоговині. Безперечно, мене не влаштовує така перспектива. Мені тісно у цих дитячих повзунках. 40-мільйонна українська нація має купу болячок і проблем, але це масштаб і розмах. Хочеться дихати на повні груди, а не замикатися у маленьких містах і якихось анклавах. Не досить просто назватися нацією, щоб бути нею. М.Шарга цитує Г.Лебона. Я процитую іншого мислителя з тієї ж доби – француза Е.Ренана: “Існування нації – це щоденний референдум”. Чи певні вожді, що очолювані ними люди на оцьому щоденному референдумі твердо йтимуть за ними, а не почнуть знову розводити про свій переляк, про якісь міфічні переслідування, вагатися і дивитися, де їм вигідніше. Я не певен. Бо закарпатці (усіх національностей) – люди прагматичні, собі на умі, не схильні до авантюр. Ми любимо усе помацати, покуштувати на зуб, подмухати на гаряче, сім разів відміряти, а потім все одно зачекати. З такою публікою дуже важко, тому чисто по-людськи русинських вождів цілком зрозуміло. Вони кажуть: “Ставаймо нацією, розмежовуймося з українцями – добрі то є!”. А ми якось хочемо і того, і сього, і ще чого-небудь зовсім солоденького. Згадаймо, як змінювалася активність русинських організацій і преси. Організований рух зародився 1990 р., коли економіка була на спаді, всі краяни зайнялися економічним туризмом, місцева номенклатура гарячково шукала порятунку в нових умовах. Одним з варіантів бачилася русинська автономія. Цей варіант обговорювався десь до середини 1995-го. Потім починається економічна і політична стабілізація. Запроваджується гривня, приймається Конституція, поволі відроджується виробництво, створюються державні резерви. Український проект стає все реальнішим. Русинський, який так і не змогли належно обґрунтувати і підперти, різко втрачає привабливість. Як сказав один з його поміркованих ідеологів: “Той поїзд вже пішов!” Правда, 1998 р. після фінансової кризи в Японії і російського дефолту погіршується економічна ситуація і в Україні. Прогорає багато дрібних і середніх бізнесменів, посилюються конфлікти серед підприємців і зв’язаних з ними кримінальників, розгортається новий тур приватизації. Певність у завтрашньому дні падає. Русинство, про яке кілька літ практично не було чути, знов стає активнішим. Десь з 2002-2003 знов наростають позитивні тенденції в українській економіці, русинський рух стишується. Зараз сусідні з Закарпаттям держави роблять свої кордони щільнішими. Крайову економіку, сильно зав’язану на транскордонному бізнесі, лихоманить. Русинський проект знов активізується. Національні настрої на Закарпатті надто сильно коригуються економічною кон’юнктурою. У великих же націй національна ідентифікація – це щось глибинне, не залежне від курсу валюти чи рівня зарплатні. Колись, ще перед виборами-2006 В.Ющенко закликав усіх пишатися тим, що ми – українці. Я не горджуся цим, бо українська нація зараз страшенно хвора. Щоб пишатися, треба спершу вилікуватися. Дехто пропонує відділитися від українства, як русини, дехто – федералізувати Україну, як покійний Є.Кушнарьов, дехто – взагалі відмовитися від української державності. Зрозуміло, що це все не вихід. Українці відповідальні за той шматок планети, який ми вибороли собі упродовж століть. Ми почуваємося українцями не тільки коли Україні добре, а й коли погано, як зараз. Чесно кажучи, наші лідери не набагато кращі за русинських, там такий же розбрат. Але в тому і сила нації, що ми не зважаємо на це все. Тому Україні бути, бо на це є наша воля, виражена у “щоденному референдумі”. У русинів я такої волі не бачу. Якщо ж її немає у народу, то старі, сотні разів вже повторювані софізми нічим не зарадять. Сергій ФЕДАКА
Ответов - 30, стр:
1 2 All
kkkk: http://tribuna.org.ua/index.php?option=content&task=view&id=3175&Itemid=52
kkkk: НАЦІЮ ТВОРЯТЬ НЕ КРИКОМ, А РЕАЛЬНОЮ РОБОТОЮ Название материала очень голословное. Действительно русины ежегодно завозят в Закарпатье мильярд баксов, которые Украина оприходывает через разные Галицкие и киевские структуры. І отака безхребетність претендує у перспективі на якусь владу в області? Та не приведи, Боже. За нинішнього рівня розвитку преси, мобільного зв’язку, інтернету з кожного випадку реального переслідування на національному ґрунті можна роздмухати скандал на цілий світ. Десятки, якщо не сотні міжнародних організацій живуть на розв’язанні подібних конфліктів. Свисніть їм тільки про якийсь реальний факт – і завтра вони всі на Закарпатті. Чому цього не сталося – через лінощі, примітивність, незнання, як то робиться? Не думаю. Як на мене, русинські лідери – люди цілком адекватні. Мабуть, справді ніякого переслідування русинів немає. Ніхто не боронить видавати книжки, газети, словники, календарі, проводити концерти, лекції, фестивалі. У чому переслідування? Нині ведеться боротьба, аби облрада фінансувала подібні культурницькі проекти. Боріться – поборете. Аби лиш то йшло справді на щось реальне, а не розкрадалося. Относительно безхребетности вы увидите в течении 6-9 месяцев кто безхребетный! Але ігри у політику мають непередбачені наслідки, які не потрібні самим русинам. Наявність десятка-другого переварених лідерів – то ще не привід, аби формувати якусь політику і нав’язувати її цілій державі. До політичного життя треба дорости. Коли ж братися за неї недосвідченими руками, можна нашкодити перш за все своїй власній спільноті. А вот Галицкие политические игры как недавняя на закарпатской Говерле точно остановим раз и навсегда. Надоела Галицкая тупая болтовня. Приходится отвлекаться и на нее. http://tribuna.org.ua/index.php?option=content&task=view&id=3175&Itemid=52
33333: За территорию Косова все знают что она сербская, а за территорию русинов на юг от Карпат все знают что она украинской никогда не была. Трианонский договор, Сен Жерменский договор, особый статус в Австро-Венгрии, особый статус в Чехословакии. Областной референдум 1991 года о автономии. Т.е. предпосылок более чем достаточно. А с учетом нынешнего наплевательского отношения Украины к территории русинов и гуманитарной катастрофе в Закарпатье у русинов сработал инстинкт самосохранения. Елементарно выжить. Т.к. Украина до сих пор не отменила «План мероприятий по уничтожению русинов» 2)Для рiшенiй, относящихся къ измiненiю или пополненiю настоящаго закона, необходимы голоса двухъ третей всiхъ членов Сейма. §26 Губернаторъ имiетъ право принимать участiе въ засiданiяхъ Сейма и его Постояннаго комитета, дiлать предложенiя, но правомъ подачи голоса пользуется только въ томъ случаi если является членомъ Сейма. §27 По требованию Сейма обязанъ губернаторъ лично явиться въ засiданiи Сейма, дать Сейму поясненiя, и вообще отвiчать на поставленные ему вопросы. Губернатору предоставляется слово и внъ очереди, когда онъ пригласится къ слову. §28 Шефы отдiленiй губернiальнаго управленiя имiють право, а по требованiю1/3 членовъ сеймовыхъ комиссiй обязаны явиться передъ комиссiями, подавать предложенiя и поясненiя и отвiчать на всякiе поставленные имъ вопросы. §29 1)Губернаторъ имiетъ право, а по письменному требованiю одной трети членовъ Сейма, или половины членовъСейма, или половины членовъ Постояннаго комитета Сейма обязанъ созвать Сеймъ на внiочередное засiданiу - до 14 дней отъ подачи письменнаго требованiя. 2)Если губернаторъ не созвалъ Сеймъ на очередное или внiочередное засiданiе на срокъ, тогда до 14 дней отъ истеченiя срока созветъ Сеймъ его предсiдатель.
33333: За территорию Косова все знают что она сербская, а за территорию русинов на юг от Карпат все знают что она украинской никогда не была. Трианонский договор, Сен Жерменский договор, особый статус в Австро-Венгрии, особый статус в Чехословакии. Областной референдум 1991 года о автономии. Т.е. предпосылок более чем достаточно. А с учетом нынешнего наплевательского отношения Украины к территории русинов и гуманитарной катастрофе в Закарпатье у русинов сработал инстинкт самосохранения. Елементарно выжить. Т.к. Украина до сих пор не отменила «План мероприятий по уничтожению русинов» 2)Для рiшенiй, относящихся къ измiненiю или пополненiю настоящаго закона, необходимы голоса двухъ третей всiхъ членов Сейма. §26 Губернаторъ имiетъ право принимать участiе въ засiданiяхъ Сейма и его Постояннаго комитета, дiлать предложенiя, но правомъ подачи голоса пользуется только въ томъ случаi если является членомъ Сейма. §27 По требованию Сейма обязанъ губернаторъ лично явиться въ засiданiи Сейма, дать Сейму поясненiя, и вообще отвiчать на поставленные ему вопросы. Губернатору предоставляется слово и внъ очереди, когда онъ пригласится къ слову. §28 Шефы отдiленiй губернiальнаго управленiя имiють право, а по требованiю1/3 членовъ сеймовыхъ комиссiй обязаны явиться передъ комиссiями, подавать предложенiя и поясненiя и отвiчать на всякiе поставленные имъ вопросы. §29 1)Губернаторъ имiетъ право, а по письменному требованiю одной трети членовъ Сейма, или половины членовъСейма, или половины членовъ Постояннаго комитета Сейма обязанъ созвать Сеймъ на внiочередное засiданiу - до 14 дней отъ подачи письменнаго требованiя. 2)Если губернаторъ не созвалъ Сеймъ на очередное или внiочередное засiданiе на срокъ, тогда до 14 дней отъ истеченiя срока созветъ Сеймъ его предсiдатель.
33333: Между Польшей и Россией живет огромный народ, ни польский, ни российский. Польша упустила случай сделать его польским, вследствие слабого действия своей цивилизации. Если поляк во время своего господства и своей силы не успел притянуть русина к себе и переделать его, то тем меньше он может это сделать сегодня, когда он сам слабый [?!]; русин же стал сильней [?!], чем прежде. Русин сегодня сильнее вследствие сознания своей национальности, расслабления польского элемента [!] и демократического духа, проникающего его. Сельский русский люд не сознает еще своей национальности, но не любит ляха, как своего господина, богатого человека и исповедника иной веры. Просвещенные русины ненавидят ляха еще больше, чем простонародье, и в этом нерасположении поддерживают его. Все русины вместе состоят материально под властью [?] и нравственно под влиянием России, которая говорит подобным же языком и исповедует ту же веру, которая зовется Русью, провозглашает освобождение от ляхов и единение в славянском братстве, и при этом раздает земли и леса ляхов, где может, и обещает их повсюду, где раздать еще не может. Исторический процесс, начавшийся при Казимире, продвинутый вперед Ядвигою, законченный передвижением католичества и западной цивилизации на 200 миль к востоку, проигрывается [?] настоящими поляками на наших глазах. Контрнаступление Востока на Запад, начатое бунтом Хмельницкого, катится все дальше, и отбрасывает нас к средневековой границе [династии] Пястов. Окончательный приговор еще не пал, но дело обстоит хуже некуда.» «Как нам защитить себя? чем?! Силы нет, о праве никто не вспоминает, а хваленая западная христианская цивилизация сама отступает и отрешается. Где отпор против этого потопа, срывающего все преграды и катящегося, сбивая все на своем пути, несущегося неостановимо и затопляющего всё окрест? Где?! Быть может, в отдельности этого русского (малорусского) народа. Поляком он не будет, но неужели он должен быть Москалем?! Сознание и желание национальной самостоятельности, которыми русины начинают проникаться, недостаточны для того, чтобы предохранить их от поглощения Россией. Опорная сила поляка хранится в его душе, – между душою русина и душою москаля, однако, основного различия нет, нет непереходимой границы... Была бы она, если бы каждый из них исповедывал иную веру, и поэтому-то уния была столь мудрым политическим делом. Одному Богу ведомо будущее, но из естественного сознания племенной отдельности могло бы со временем возникнуть пристрастие к иной цивилизации и в конце концов – начав с малого – к полной отдельности души. Раз этот пробуждавшийся народ проснулся не с польскими чувствами и не с польским самосознанием, пускай останется при своих, но эти последние пусть будут связаны с Западом душой, а с Востоком только формой. ИНУЮ ДУШУ ВЛИТЬ В РУСИНА – вот главная задача для нас, поляков! С тем фактом (т.е. с пробуждением Руси с не-польским сознанием) мы справиться сегодня уже не в состоянии, зато мы должны постараться о таком направлении и повороте в будущем потому, что только таким путем можем еще удержать Ягайлонские приобретения и заслуги, только этим способом можем остаться верными призванию Польши, сохранить те границы цивилизации, которые оно предначертало. Пускай Русь останется собой и пусть с иным обрядом, но будет католической – тогда она и Россией никогда не будет и вернется к единению с Польшей. Тогда возвратится Россия в свои природные [!] границы – и при Днепре, Доне и Черном море будет что-то иное... А если бы – пусть самое горшее – это и не сбылось, то лучше [Малая] Русь самостоятельная, нежели Русь российская. Если Грыць не может быть моим, то да не будет он ни моим, ни твоим! Вот общий взгляд, исторический и политический, на всю Русь!» Из этого далее проистекает для поляков указание: не только, в противоположность прежней польской политике, не препятствовать национальному развитию самостийной Украины (Калинка еще пишет: “Руси”), но наоборот, всячески поддерживать украинский сепаратизм и укреплять и ширить среди малороссов унию с католицизмом. (Stanislaw Tarnowski, hrabia, “Ksiadz Waleryan Kalinka”, W Krakowie, 1887, стр. 167-170; курсивом мы выделили слова, в оригинале отсутствующие и добавляемые в некоторых апокрифических переводах, однако выражающие мысль Калинки столь ярко и сосредоточенно, что, мы полагаем, он с ними безусловно согласился бы – хотя, возможно, признав их слишком откровенными для пользы польско-католического дела) http://warrax.net/87/ukr_a.html
33333: Операция по отколу русин от русского этноса была частью далекоидущей стратегии реорганизации всей Габсбургской Империи, возглавляемой Эрцгерцогом Фердинандом. Эта стратегия предполагала превращение двуединой монархии (немецко-венгерской) в триединую (немецко-венгерско-славянскую), которая полагалась универсальной, что обосновывало бы предполагаемую аннексию балканских и русских земель. Выполнить эту задачу предполагалось путем развязывания мировой войны с использованием Германии как главной ударной силы против России. Как известно, габсбургская стратегия в то время провалилась, но остатки антиславянских орденов, созданных австрийским генштабом, продолжали действовать, найдя вскоре опору в фашистской Германии. Их публичной витриной стала бандеровская антиукраинская организация, которая активно вела пропагандистскую работу по расколу восточнославянского этноса и вербовке отбросов украинцев и русинов для выполнения самой подлой и мерзостной работы, которой чуралось даже СС. Причем делали они все эти низости от имени украинцев, чем создали в Европе украинцам самую мерзостную репутацию и нажили множество кровных врагов. http://www.gilbo.ru/index.php?page=liderlist&art=798
33333: http://yandeg.ru/
33333: ПРОЕКТ об уничтожении православного и униатского вероисповеданий, равно и русской народности в русских областях, подвластных некогда Польше (Перевод с польского) Если целость и безопасность государств основывается на взаимной любви граждан, а любовь более всего поддерживается единством веры, то мы, поляки, желая быть целыми и безопасными в своем государстве, должны стараться с особенным усилиями о единстве веры между обитателями его. А как это единство в русских странах, принадлежащих Короне и Великому Княжеству Литовскому, по-видимому, на столько нарушается, на сколько есть разности обрядов в простом народе; то чины королевства и каждый в особенности поляк, желающий сохранить и обезопасить целость своего отечества, должны вменить себе в обязанность греческий закон, противный закону римскому, уничтожать презрением, преследованием, притеснением последователей оного, и, наконец, другими, сколь возможно действительнейшими средствами. Происходя от древних поляков латинского закона и желая от души благоденствия моему отечеству и большого распространения римско-католической веры, я со своей стороны признаю и предлагаю всем истинным ревнителям веры и отечества к искоренению суеверных или каких бы то ни было греческих обрядов и к введению на место их веры Святой Римской Церкви ниже следующие средства. 1. Чтобы нам совершить столь спасительное и вожделенное дело, мы должны стараться хранить мнимую дружбу с Москвою и возводить на польский престол таких государей, к которым бы расположена была сия держава. Ибо если справедливо, что на поступки врага более обращают внимание, чем друга, то и Москва, будучи с нами в дружбе, не станет следить за нашими действиями, к чему они клонятся, и дела без помехи пойдут своим порядком, - тем с большею для нас пользой, чем с значительнейшим для Москвы и всей Руси вредом. 2. Шляхта русского закона, хотя и состоящая в унии, а тем более схизматики, не должны быть допускаемы ни к каким государственным должностям, особенно же к таким, в которых они могли бы приобрести друзей, нажить себе имение и получить какое-либо уважение, и за тем почет русинов. Это следует ограничить новою, более строгою, чем прежде, сеймовой конституцией). В особенности же каждый поляк обязан, находясь в собраниях, чуждаться русского, по соседству не заводить с ним никакой дружбы, разве для своей выгоды, в разговорах в присутствии русского более всего распространяться о суеверии русских и т. п. После сего я почти могу уверить, что каждый лучше захочет переменить вероисповедание и отказаться от того, что был некогда русским, нежели терпеть всю жизнь огорчения, равняющиеся смерти. 3. Зажиточнейшие граждане отечества не должны допускать русинов до таких услуг, которые доставляли бы им случай получать просвещение, разве только если имеют надежду, что они отступят от своих обрядов. Таким образом, русины, оставаясь в невежестве, дойдут до большей нищеты и будут в крайнем презрении, а, следовательно, принуждены будут или погибать в своей бедности или переменить для какого-нибудь повышения закон. 4. Как в городах и местечках русских находится еще значительное число зажиточных русинов, то и их нужно довести до нищеты и невежества, дабы они не могли ни деньгами, ни умом помочь себе. Этого достигнуть можно следующим образом: если города находятся в земских имениях, - то владельцы одним допущением жидов и помещением их в центр города, погубят русинов; ибо жиды, по природной своей пронырливости, приберут в свои руки все доходы и, вытеснив русских из города в предместье, вышлют их на барщину. Если же будут города, так называемые королевщина, то в меньших из них (старосты) исподволь, под разными предлогами, пусть понуждают и приучают русинов к барщине. В некоторых же, кроме допущения жидов, для вышеупомянутой цели нужно поместить, хотя не много, римско-католиков, а потом отстранить русинов от начальства и всяких должностей, доставляющих какой бы то ни было доход, предоставив таковые только одним римо-католикам. Равным образом нужно иметь и ту предосторожность, чтобы все декреты и другие бумаги, выходящие из Магденбургии, были писаны на польском, а не на русском языке, чрез это русские сделаются еще большими невежами и не будут иметь в городах никакой силы и значения. 5. Самый трудный для разрешения в этом спасительном проекте узел составляют владыки и попы, из коих первых нужно ослепить, чтоб не могли всего видеть, а вторых стеснить, дабы не могли ни повышаться, ни думать, ни делать, что пожелают. Как следует поступать, в том и другом отношении, с владыками и с попами, изложу следующие средства. Владык, - кроме того, что они согласно с древними конституциями должны быть из шляхты, - следует назначать из таких, которые находятся в родственных связях с фамилиями римского вероисповедания, дабы, помогая сим последним, при жизни не собирали бы больших богатств, и то, что останется по их смерти, доставалось бы в наследство не русинам, а полякам. Сверх того, мы и преемники наши никогда не должны допускать русских епископов к заседанию в Сенате, чтоб они не доставляли своему вероисповеданию никакого значения, не заботились о повышении своих русинов и не заводили дружбы с почетными и знатными в отечестве лицами, - а более всего, что касается до настоящего предмета, чтоб они и догадаться никак не могли, что подобный проект в рассуждении их и целой Руси предпринимается и выполняется. 6. Все вообще преосвященные - наши епископы, взявшись, так сказать, за руки, должны исподволь, но с усиленным старанием, достигать того, чтобы владыки имели только титул викариев, дабы таким образом, состоя под такою зависимостью и властью, они и их попы подвергаемы были ревизии наших прелатов, за непристойное поведение были бы публично наказываемы и от суеверий были бы отклоняемы, ибо таким образом владыки не будут иметь довольно силы противиться всему этому, а народ, будучи понуждаем римским начальством, удобнее склонится к тому, чтоб отступить от существеннейших своих обрядов. 7. Попы в наши времена - большие невежи, неспособные, неучи, и если они таковыми на всегда останутся, то это не помешает, а еще более будет способствовать к удобнейшему выполнению сего проекта. Ибо они, будучи оставлены без образования и в невежестве, не в состоянии будут ни знать начала своих обрядов, кем и когда они установлены, ни понимать причин, по которым они введены в русскую церковь, ни научать народ, что обряды эти действительно происходят от греческих св. отцев, ни ясно и доказательно исследовать, что они ни в чем не изменены, не суеверны, ни, наконец, оказать разумное сопротивление при их уничтожении. А для того, чтоб удержать попов в этом, весьма для нас вожделенном, грубом невежестве, я считаю самым действительным средством бедность, в которой они как доселе оставались, так из оной никогда не выйдут, если станем поступать с ними следующим образом: во-первых, нужно, чтобы ктиторы не делали в пользу церквей никаких записей, ни эрекций для того, чтобы новопосвященный поп принужден был для прокормления себя и своего семейства сам купить ту землю, которою владел его предместник и продающие подобным образом не будут подвергаться симонии, как учили меня наши богословы; во-вторых, если где находятся древние эрекции, то и там имеющие право на подаванье при выдаче презенты, могут брать деньги от поступающих в священники, без всякого зазрения совести, - не за презенту (чтоб это не имело вида продажи посвященных Богу вещей), но дабы тут же, в самом начале, поставить попишку в невозможность запастись схизматицкими и суеверными книгами. В выданной же презенте не следует подробно означать земель, ибо таковые презенты могли бы заменить эрекцию, и не упоминать о всех тех свободах (льготах), какие имеют наши ксендзы; достаточно только составлять их таким образом, как я читал одну копию: "Я, Н.Н. даю презенту Н. Н., освобождая от всяких повинностей господских, подорожчизны и проч.". С таким-то благоразумием поступали древние поляки, предки наши, достойные бессмертной славы, а потому, если не более, то наравне, или мало чем меньше, получали дохода от попа, как и от мужика; ибо попишке нигде не позволено было брать водку, как только у жида шинкаря, и если жид ловил попа с водкою на дороге, или отыскивал у него в доме привезенную из других мест, то тотчас выводил из хлева поповского пару волов; попу запрещено было молоть хлеб на другой какой-либо мельнице, кроме указанной, и в случае, если бы попишка, нарушил это постановление, то жид, разбивши амбар или кладовую, забирал муку и все съестное. Этими и подобными средствами предки наши многих схизматиков заставили обратиться в унию. Употребляя сии средства, и мы успеем, при помощи Божией, перевесть и прочих по крайней мере на униатов, а со временем всех обратить в римских католиков. Делу нашему будет споспешествовать и то, если мы воспретим попам обирать наших крестьян и посредством их обогащаться. В сем случае и экономы, и управители имений, если смерть переселить кого-нибудь в другую жизнь, должны призвать к себе наследников умершего хозяина и определить им, что они должны будут заплатить за погребение: если же поп назначаемым вознаграждением не будет доволен и умершего погребать не станет, - то община пусть занесет труп ему на двор. Тоже за совершение и прочих треб двор (экономия) должен назначать самую ничтожную плату, - чем воспрепятствуем попам брать с крестьян лошадей, коров, волов и недвижимое имущество, отказываемое по завещанию, а не редко и вынужденное, - прекратим всякие их поборы и грабежи как за таинства, так и за вымышленные ими обряды, а чрез то доведем их до такой бедности, что они не в состоянии будут иметь приличной и тем более богатой одежды. Как же после того, находясь в нужде, будут они запасаться книгами, или, что важнее, давать детям своим хорошее воспитание? Ибо эти поборы и труды их рук составляют источник всех их доходов, всего имения и всех средств в жизни. Вообще же все мы должны стараться предложить на сеймах римско-католическим епископам нашим сей проект, чтоб они собором постановили, сколько и за какие требы должно платить русским попам, и обязали бы епископов, чтобы предписали протопопам или наместникам, чем и за что должен довольствоваться поп. Поступая таким образом, мы удержим попов в полезной для нас, а для русинов несносной нищете и сверх того возбудим еще в крестьянах, посредством таковой потачки, приверженность к себе, а к попам ненависть, чем удобнее и преклоним их, когда ни захотим, на свою сторону. 8. Семейства попов во всем должны подлежать суду дворовой экономии, и для большего их уничижения за каждый малейший проступок или неповиновение следует наказывать их строже. Кроме того нужно разглашать, что сыновья попов, называемые обыкновенно поповичами, за исключением одного, который поступает на место отца, от крестьянства не освобождаются и что они не имеют права поселяться в вольных городах и переходить на жительство из одного места в другое. Когда же они, сделавшись умнее, не станут верить сим неосновательным слухам, то нужно будет сделать таковое, напр., постановление (под предлогом, будто бы, понуждения их к учению), что те из поповичей, которые не достигнут полного образования, пусть навсегда остаются крестьянами своих господ помещиков. А как они имеют свободный доступ в наши публичные училища, подобно всем шляхетским детям, то шляхта должна их преследовать. Отцы незаметным образом подадут к тому средство, наставники, как люди умные (знаю, ибо и сам испытал), не только не станут препятствовать сему, но и сами даже могут преследовать. Впрочем, пусть никто не думает, что было бы полезно запрещать всем поповичам поступать в училища, от того, во-первых, что дети шляхты, сделавши какой-либо проступок или шалость, как обыкновенно водится в буйной молодости, могут свалить на русинов, во-вторых, что русины, будучи хорошо наставлены нашими ксендзами, в состоянии будут лучше уверять народ, что римские таинства столько же важны и действительны, как и русские, что эти два обряда один другому не противоречат, и что римская вера с греческою одна и та же; а это все, с течением времени, к удобнейшему преклонению упорных углов русских послужить может. 9. Но если бы, по какому-нибудь случаю (чего, впрочем, не надеюсь), русские достигли надлежащего образования, то следует, кажется, поступать с ними таким образом: тех, которые захотят оставаться в духовном звании, уговаривать, чтоб они вели жизнь безбрачную, и оказывать сим более, нежели другим, уважения, давать более свободы, увеличивать доходы и проч. Когда таким образом все поступающие во священники с охотою станут избирать жизнь безбрачную, тогда намерения наши вполне достигнут своей цели; ибо, по смерти безбрачных священников, некому будет заступать их места: мещанским и крестьянским детям запретим учиться, поповичей не будет, мелкой шляхты немного, и та без всякого образования; и так, дело дойдет до того, что мы станем определять на сии места своих приходских священников нашего римского обряда; больше же нам ничего и не нужно. 10. Более всех непреклонны - это миряне из простого русского народа, умеющие читать свои книги: стоит только уничтожить причину этого упрямства, и упрямство само собою уничтожится. Этого нам, полякам, легко достигнуть, если запретим крестьянским сыновьям учиться при церквах. От чего не только получим вышесказанную пользу, но, кроме того, предохраним себя от убыли в крестьянах, что не редко мы испытываем; ибо мужичек, выучившись в простой сельской школе, уходит от своего господина за несколько десятков миль и ищет свободы, на что жалуются воеводства русские, волынские и брацлавские с прилежащими к ним землями. Посему экономы и управители должны бы иметь в своих инструкциях приказание строго наблюдать за тем, чтобы русские крестьянские дети приучиваемы были не к книгам, но к плугу, сохе, ралу и цепу. 11. Для лучшего со временем обличения русинов, следовало бы собрать и отметить в особом списке все встречающиеся в их обрядах несообразности, оскорбительные слова и действия против римлян, частые похождения попов (которые, между такою их многочисленностью, приискать не трудно), дабы, когда этот проект м будет приводиться в исполнение, мир увидел справедливые причины к таковым действиям поляков. Ко если бы в таковых, осуждающих русинов, действительных обличениях оказался недостаток (чего быть не может в самом даже просвещенном и лучшем народе), то полезно будет, к подкреплению наших замыслов, разглашать хорошо обдуманные против них вымыслы, а еще полезнее секретно распространять от имени их попов, или же самих владык, русские сочинения, вредные Речи Посполитой, имени польскому и р. католической вере. Это служило бы в свое время не маловажным поводом к уничтожению в Польше греческой религии, и сильным побуждением как для духовного, так и для светского состояния, как для сенаторов, так и для рыцарства к выполнению дела. 12. Когда эти приготовления будут исподволь совершены, этого дела не следует вдруг приводить в исполнение и одновременно во многих местах, но постепенно: нужно начать с тех уголков страны, где более р. католиков, чем русинов, и при том начинать не без причины, а напр., уличая попов в дурном поведении, в соблазнительном образе жизни, в незнании или неприлежании в учении веры, в нерадении при совершении нужных для спасения Таинств и в других сим подобных несообразностях. Таким образом постепенно, с осмотрительностью и благоразумием, когда успеем в некоторых местах, то поощрением, то обманом, то угрозою, переделать русинов на римлян, то, без предосуждения дойдет до того, что, по милости Божией, во всей стране русской, к общему всех желанию, процветут римские обряды. 13. Но так как народ украинский, подольский и волынский, отстаивая свою веру, готов взбунтоваться, то в таком случае, если трудно будет перебить, или, по малочисленности польских войск, усмирить бунтующих, Речь Посполитая не должна жалеть той потери, если всех таковых ревнителей отдаст в рабство татарам: они скоро переловят их, как своих, - а оставшийся после них край - заселить народом польским и мазовецким. Нечего в сем случае и думать, чтобы Москва интересовалась русинами, когда они уже сделаются униатами; ибо нужно знать, что униатов более нежели нас ненавидят [русские] и рады бы видеть их, за отступление от схизмы, в крайнем бедствии; но хотя бы Москва и расположена была к униатам, все же мы можем сделать ее для них такою, какою захотим. Поступая таким образом с русинами, мы, без всякого сомнения, достигнем со временем того, что народ польского королевства утвердится во взаимной любви, согласии и единстве, и что Польша сделается почетнее, сильнее и страшнее для иностранцев, что Римско-католическая религия процветет, что все мы сделаемся сильными и будем вне всякой опасности. http://www.liveinternet.ru/users/boss_shadow/post49211075/
33333: § 30 Въ законодательную компетенцiю Сейма входятъ дiла языковыя , школьльнаго и внiшкольнаго просвiщенiя, вiроисповiдныя,, а также и дiла iстнаго управленiя и всiтi дiла, которыя настоящiй закон (§ 5.) опредiленно не обозначаетъ, как дiла общегосударственныя. § 31 1)Законы Сейма, противорiчащiе настоящему конституцiонному закону, не дiйствительны. 2) Въ случаi разногласiя относительно дiйствительности закона, принятаго Сеймомъ спорный вопросъ рiшаетъ паритная конституцiонно-правовая комиссiя. (§ 33. п.2.) § 32 Тi законы, изданные Нацiональнымъ собранiемъ Чехословацкой республики до вступленiя въ силу настоящаго конституцiоннаго закона, которые регулировали вопросы, подлежащiе законодательной компетенцiи Сейма, теряють свою силу на территорiи Подкарпатской Руси, если вынесенный Сеймомъ законъ это опредiленно выразить. § 33 1) Если бы Сеймъ сочелъ какой нибудь законъ, изданный Нацiональнымъ собранiемъ Чехословацкой Республики по общимъ съ Подкарпатской Русью дiлами, противоконституцiонным (§ 5.), то имiетъ право поднять вопросъ передъ паритной конституцiонно-правовой комиссiей о конституцыонности закона, вынесеннаго Нацiональнымъ собранiемъ Чехословацкой Республики. 2) Въ паритную конституцiонно-правовую комиссiю, приведенную въ предыдущемъ пунктi
33333: Учитывая то что Украина за 16 лет не сподобилась реализовать волеизъявление 78% жителей Закарпатья "с закреплением в Конституции Украины"-русины готовят реализацию волеизъявления уже без участия Украины! Ведь на областном референдуме проголосовали "статус специальной самоуправляемой территории как субъекта в составе независимой Украины и не входило ни в какие другие административно- территориальные образования". В составе Украины места не нашлось. Значит рассматривать вариант с Россией (как правопреемником СССР) и ЕС. А "и не входило ни в какие другие административно- территориальные образования" рассматриваем буквально в том числе и в Украину!!! Первый: "Поддерживаете ли вы Акт провозглашения независимости Украины?" Второй: "Желаете ли вы, чтобы Закарпатье получило с закреплением в Конституции Украины статус специальной самоуправляемой территории как субъекта в составе независимой Украины и не входило ни в какие другие административно- территориальные образования?". Одновременно в этот день проходили выборы Президента Украины. По первому вопросу результат определился после истерической агитационной кампании РУХа, когда население завалили листовками, в которых приводились цифры, в каких отраслях производства Украина занимает первые и вторые места в Европе, и рассказывалось, как Украина будет жить, если станет независимой и перестанет кормить Россию.
33333: 1-й етап прохождение люстрации гражданами 2-й етап полная инвентаризация и составления кадастра земельных участков и всех строений на территории Подкарпатская Русь-Русиния. 3-й етап Запуск программ для граждан Подкарпатской Руси. Поддержание минимального прожиточного уровня (предположительно от 500 евро), и целый ряд других проектов. Жесткий контроль при оформлении актов покупки продажи недвижимости, земельных участков, приеме на работу, открытии бизнеса, получении пособий на гражданство и его законность (первые 5 лет) Высылають одинаковое число представителей членовь Нацiональное собранiе Чехословацкой Республики и Сеймъ Подкарпатской Руси. Членовъ паритной конституцiонно-правовой коммиссiи со стороны Подкарпатской Руси избираетъ Сеймъ по предложенiю губернатора § 34. 1)Законопроекты предлагаетъ Сейму губернаторь, однако, и члены Сейма имiютъ право предложить законопроекты при соблюденiи предписанiй, предусмотренныхъ автономнымъ наказомъ. 2)Законопроекты, или предложенiя, внесенныя Сейму губернаторомъ, или членами Сейма соотвiтственно автономному наказу, обязанъ Сеймъ поставить на повiстку дня и разбирать ихъ. § 35. Законы Сейма подписываютъ президентъ республики и губернаторъ Подкарпатской Руси и объявляются въ «Сборникi законовъ и распоряженiй для Подкарпатской Руси». § 36. 1)Президентъ республики имiетъ право возвратитъ предложенные ему губернаторомъ для подписи законы- до 30 дней отъ предложенiя. 2)Если возвращенный президентомъ республики законъ Сеймъ и второй разъ приметъ 2/3 большинствомъ голосовъ всiхъ своихъ членовъ въ поименномъ голосованiи, тогда такой законъ долженъ быть объявленъ въ «Сборникi законовъ и распоряженiй для Подкарпатской Руси» за подписью губернатора. § 37. 1)Сеймъ заботится о защитi имущества институцiй и фондовъ Подкарпатской Руси, испоняетъ надъ ними надзоръ, ровно-же и надъ хозяйничанiем государственныхъ предпрiятiй и институцiй, дiйствующихъ на территорiи Подкарпатской Руси. 2)Сеймъ исполняетъ надзоръ такъ надъ дiятельностью губернатора, какъ надъ управленiемъ… 3)Сеймъ имiетъ право для этой цiли высылать слiдственныя комиссiи, которымъ всi вiдомства, дiйствующiя на территорiи Подкарпатской Руси, обязаны предоставить требуемые ими документы и другiя бумаги. 4)Отчужденiе имущества институцiй и фондовъ Подкарпатской Руси можетъ произойти только на основанiи закона, изданного Сеймомъ. § 38. 1)Сеймъ исполняетъ надзоръ надъ государственнымъ имуществомъ и государственными предпрiятiями, находящимися на территорiи Подкарпатской Руси, заботится, о томъ, чтобы ихъ … были обращаемы въ пользу края. 2)Государственное имущество, находящееся на територiи Подкарпатской Руси, не можетъ быть отчуждено безъ согласiыя Сейма. 3)Для проведенiя земельной и лiсной реформъ ….iнiяхъ государственныхъ, областныхъ и ……, находящихся на территорiи Подкарпатской Руси, необходимо согласiе Сейма. IV.Постоянный комитетъ. § 38. 1)В случаi распуска Сейма, во время отсрочки засiданiй, или въ случаi другого перерыва въ засiданiяхъ Сейма, переходять права Сейма временно съ ограничанiями въ §40 пе-
ywe: Україна запропонувала Росії продовжити оренду РЛС в закарпатському Мукачеві (Мовою оригіналу) Украина предлагает России продлить срок аренды радиолокационных станций (РЛС) в Крыму и в Закарпатской области. Как передает агентство «Новый Регион», об этом на пресс-конференции сообщил генеральный директор Национального космического агентства Украины (НКАУ) Юрий Алексеев. По его словам, на прошлой неделе в Россию были направлены «все документы на продление договора на следующий год», пишет Росбалт. Алексеев отметил, что Россия о своем отказе от использования РЛС в Севастополе и Мукачево украинскую сторону в известность не ставила. «Сегодня мы никаких официальных документов от России не имеем», – сказал Алексеев. «Россия – очень мощное и самодостаточное государство. Сегодня они строят очень мощную станцию возле города Армавир. Я думаю, что они очень скоро ее построят, и эта станция заменит и Севастопольскую, и Мукачевскую», – предположил гендиректор НКАУ. Как отмечает «Новый Регион», ранее сообщалось, что Россия может отказаться от аренды украинских РЛС. 2 июля по инициативе правительства РФ в Госдуму был внесен проект закона о прекращении действия соглашения с Украиной. В частности, пояснялось, что ресурс станций истек в 2005 году, к тому же станции в Севастополе мешают работать помехи от бытовых и радиоустройств, а в Мукачево часто отключают электроэнергию. Однако российские военные эксперты раскритиковали возможность отказа от РЛС на территории Украины, назвав это «уступкой США». «Станции в Мукачево и Севастополе защищают Юго-Запад России от космического ракетного нападения. В случае отказа от этих станций Россия потеряет как минимум 30 минут, которые могли бы повысить готовность сил при ракетной атаке», – считает экс-командующий Черноморским флотом адмирал Игорь Касатонов. Украинские политики, в свою очередь, говорили о необходимости увеличить расценки за пользование Россией РЛС на территории Украины и заявляли, что, если Россия откажется от аренды РЛС в Севастополе и Мукачево, Киев может предложить использовать и американским военным. РЛС в Мукачево и Севастополе обслуживаются украинским персоналом, а Россия, согласно договору от 1997 года, оплачивает их эксплуатацию в размере $1,3 млн в год и получает взамен информацию. 24.11.2007 | 19:06
lllkj: "...........Кстати, недавно устами Збигнева Бжезинского было сделано еще одно интересное заявление, указывающее место, которое США отводят Украине. Он намекнул, что от Украины может отделиться Галичина — в том случае, если Киев не предпримет более резвых шагов на своем пути в Евросоюз..........."
68: Українські прикордонники прагнуть фундаментальних змін у законодавстві у сфері охорони кордону 28 листопада Державна прикордонна служба України у співпраці з Європейською Комісією, Державним Департаментом США та Представництвом Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні провели конференцію у формі круглого столу з метою обговорення перспектив вдосконалення законодавства України у сфері охорони державного кордону та його адаптації до законодавства Європейського Союзу. Законодавчі реформи - це важливий крок у зусиллях ДПСУ трансформуватися у сучасну правоохоронну структуру до 2015 року, що відповідає вимогам, які висуваються до прикордонних органів країн Шенгенської зони та яких Україні необхідно досягти, якщо вона прагне відповідати стандартам ЄС у цій галузі. У конференції взяли участь представники Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Ради національної безпеки та оборони, зацікавлених міністерств та відомств, Представництва Європейської Комісії, посольств Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Угорської Республіки, міжнародних організацій. Головував на заході заступник Голови Державної прикордонної служби України генерал-лейтенант Олександр Мельников. Ця конференція є лише частиною проекту "Посилення системи управління людськими ресурсами державної прикордонної служби України-Huremas". Проект фінансується Європейською Комісією та Державним Департаментом США, які надали для цього 4 мільйони 341 тисячу євро. Проект реалізує Міжнародна організація з міграції у співпраці з прикордонними відомствами Угорщини і Польщі. Загальною метою проекту є надання допомоги Державній прикордонній службі України у прагненні дотримуватись європейських стандартів, як зазначено Урядом України, включаючи розвиток та становлення Державної Прикордонної служби України як правоохоронного органу. Проект фінансується Європейською Комісією та Державним Департаментом США й впроваджується Міжнародною організацією з міграції у співпраці з прикордонними відомствами Угорщини та Польщі.
lllkj: Генсек НАТО грозится «навести порядок» в Косово Политика | 01-12-2007 01:50 | Новый Регион 2 > Вести от этого источника Выборы-2007: расчет вариантов Кто возьмет ваш голос? Неочевидные последствия вашего выбора www.politportal.ru Настенные котлы - Италгаз Настенные котлы Immergas, Romstal, Hermann. Котельное оборудование. www.italgaz.com.ua - Киев ООО Элпак Услуги по производству изделий из пластика. Вакуумная формовка www.elpack.ru Реклама на Бегуне Стать партнером Брюссель, Ноябрь 30 (Новый Регион, Всеволод Ягужинский) – Генеральный секретарь НАТО Яп де Хооп Схеффер заявил 30 ноября, что Альянс не потерпит беспорядков в Косово и увеличит военное присутствие в регионе, если потребуется. Заявление главы НАТО последовало вслед за завершившимися безрезультатно переговорами между лидерами Сербии и Косово по статусу края. Генсек считает, что «насилие – не средство», оно «не поможет в решении» проблемы и предупреждает, что НАТО «не потерпит беспорядков», передает РБК со ссылкой на Associated Press. Он также добавил, что в случае необходимости блок НАТО увеличит свое военное присутствие в регионе. Конкретную цифру он не назвал, однако добавил, что 16-тысячная армия, присутствовавшая в регионе до сего момента, была в состоянии справиться с потенциальным насилием. Очередной раунд переговоров между Сербией и Косово по статусу края, проходивший в Вене 2-28 ноября, закончился безрезультатно. Стороны не смогли прийти к единому решению по данному вопросу. Срок принятия решения по Косово, установленный ООН, истекает 10 декабря, когда отчет международных посредников (ЕС, России и США) будет отправлен Генсеку ООН Пан Ги Муну. Этнические албанцы, проживающие в Косово, выступают за международное признание независимости края. Косовские власти пользуются поддержкой США и большинства стран Европейского союза, однако Сербия, которую поддерживает Россия, не готова признать независимость провинции и в качестве компромисса предлагает Косово автономию. Позицию Косово – стоять на своем – активно поддерживает Вашингтон. США заявили, что не намерены проводить переговоры после 10 декабря и готовы признать независимость Косово даже при отсутствии положительной резолюции ООН. Между тем, президент РФ Владимир Путин призвал «набраться терпения» в решении проблемы Косово. Глава государства отметил, что «нужно в рамках действующих международных норм искать решения, приемлемые для всех конфликтующих сторон». Заметим, что признание даже рядом стран независимости Косово создаст прецедент. В результате, Россия сможет поступить аналогично в отношении непризнанных республик Южной Осетии, Абхазии, Приднестровья, отмечает РБК. Приднестровье заявляет о срыве подписания итогового документа ОБСЕ Политика | 01-12-2007 01:56 | Новый Регион 2 > Вести от этого источника Настенные котлы - Италгаз Настенные котлы Immergas, Romstal, Hermann. Котельное оборудование. www.italgaz.com.ua - Киев ООО Элпак Услуги по производству изделий из пластика. Вакуумная формовка www.elpack.ru Вырубка угла 90° в листе Ручной станок для вырубки угла в тонколистовом материале. www.25mm.ru - Киев Реклама на Бегуне Стать партнером Тирасполь – Мадрид, Декабрь 01 (Новый Регион, Александр Комаров) – Деструктивные действия Молдавии, продолжившей курс на слом ранее достигнутых договоренностей, привели к срыву подписания итогового документа Совета министров иностранных дел стран-членов ОБСЕ по Молдавии и Приднестровью. Как сообщает корреспондент «Нового Региона», об этом говорится в коммюнике, опубликованном на сайте министерства иностранных дел ПМР. В заявлении отмечается, что действия молдавских представителей были поддержаны «некоторыми западными партнерами», задачи которых «направлены на продвижение собственных геополитических интересов и не ставят целью достижение окончательного и справедливого урегулирования отношений между Молдавией и Приднестровьем». «Попытки увязать вопросы урегулирования с проблематикой ДОВСЕ и добиться прекращения миротворческой операции, стремление предопределить статус Приднестровья на основе унитарной конституции и законодательства Молдавии – все это не может служить основой для международного консенсуса по вопросу молдо-приднестровского урегулирования», – говорят в Тирасполе. Приднестровские дипломаты выражают признательность посредникам и гарантам, прежде всего Испании, за возможность непосредственно довести свою позицию, а также делегации Российской Федерации за усилия, направленные на разблокирование консультаций между сторонами конфликта. В то же МИД ПМР подчеркивает, что ответственность за неконструктивные действия, приведшие к срыву подписания итогового документа и отодвинувшие на неопределенный срок перспективы возобновления консультаций по молдо-приднестровскому урегулированию, несет Республика Молдова и те государства и организации, которые поддержали недоговороспособность молдавского руководства. Источник: Новый Регион 2 | Прочитать на источнике
lllkj: Концентрационный лагерь Рахов-Устье рики Пропуск Василий Король 19.7.1909 г. Рождения Мал.Чинговы (сегодня Завадка (Веллыки Комяты)) округ Севлюш (Виноградово) …был сегодняшнего дня освобожден из концентрационного лагеря и выходит (направляется) дня28 января 1939 года в Ивановцы округ Чинадиево. Рахов-Устье рики дня 28 января 1939 года Исправлено 28.1.1939 года Начальник лагеря Бращайко
lllkj: Мадрид, Ноябрь 30 (Новый Регион, Всеволод Ягужинский) – Сербия блокировала итоговую декларацию по Косово, предложенную сегодня к подписанию рядом государств на заседании Совета министров иностранных дел в Мадриде. Об этом сообщил журналистам находящийся в испанской столице глава сербского дипломатического ведомства Вук Еремич. Причина – одно из положений декларации, по которому Миссия ОБСЕ в Косово должна продолжить свою работу, вне зависимости от того, каким будет решение по статусу автономии. «Это для Сербии абсолютно неприемлемо», – указал Еремич. По его словам, статусный процесс следует рассматривать как единое целое, а потому нет необходимости «изымать из пакета какой-то один аспект международного присутствия» в Косово, сообщает ИТАР-ТАСС. «Считаю, что вопросы, связанные с перспективами международного присутствия в Косово, в том числе в части, касающейся ОБСЕ, могут быть урегулированы только адекватным решением Совета Безопасности ООН, а не в формате СМИД ОБСЕ и без учета того, каким путем пойдет статусный процесс», – указал министр.
lllkj: Концентрационный лагерь Рахов-Устье рики Пропуск Василий Король 19.7.1909 г. Рождения Мал.Чинговы (сегодня Завадка (Веллыки Комяты)) округ Севлюш (Виноградово) …был сегодняшнего дня освобожден из концентрационного лагеря и выходит (направляется) дня28 января 1939 года в Ивановцы округ Чинадиево. Рахов-Устье рики дня 28 января 1939 года Исправлено 28.1.1939 года Начальник лагеря Бращайко Командир охранного отделения вахмистр Сироватка
23jdfghgh: Парламент Угорщини ратифікував угоду з Україною про правила місцевого прикордонного руху Державні Збори Угорщини ратифікували Угоду між урядом Угорської Республіки та Кабінетом Міністрів України про правила місцевого прикордонного руху. Ратифікацію угоди, що передбачає безвізовий рух через спільний кордон громадян України, які проживають у прикордонній зоні, депутати угорського парламенту підтримали одноголосно (328 голосів. Міжурядову українсько-угорську угоду про правила місцевого прикордонного руху було підписано в Ужгороді 18 вересня міністрами закордонних справ України та Угорщини Арсенієм Яценюком та Кінгою Гьонц. Положеннями документа передбачено безвізове здійснення руху через спільний кордон громадянами України, які проживають у прикордонній зоні (50 км. від кордону) на підставі дозволів на спрощений перетин кордону та перебування в прикордонній зоні держави іншої Договірної Сторони. Ці дозволи видаватимуться консульствами сторін терміном до 5 років. Ратифікувавши угоду, угорський парламент звернувся до Президента Угорської Республіки з проханням оприлюднити цей документ у терміновому порядку. Угорщина першою з сусідніх з Україною країн Євросоюзу уклала та ратифікувала Угоду про правила місцевого прикордонного руху. Державні Збори Угорщини у листопаді ратифікували також зміни до підписаної в Києві 9 жовтня 2003 року Угоди між урядами двох країн про умови поїздок громадян. Зміни, внесені в умови поїздок, що викликано входженням з 21 грудня 2007 року Угорщини до Шенгенської зони, вже набрали чинності.
23jdfghgh: Парламент Угорщини ратифікував угоду з Україною про правила місцевого прикордонного руху Державні Збори Угорщини ратифікували Угоду між урядом Угорської Республіки та Кабінетом Міністрів України про правила місцевого прикордонного руху. Ратифікацію угоди, що передбачає безвізовий рух через спільний кордон громадян України, які проживають у прикордонній зоні, депутати угорського парламенту підтримали одноголосно (328 голосів. Міжурядову українсько-угорську угоду про правила місцевого прикордонного руху було підписано в Ужгороді 18 вересня міністрами закордонних справ України та Угорщини Арсенієм Яценюком та Кінгою Гьонц. Положеннями документа передбачено безвізове здійснення руху через спільний кордон громадянами України, які проживають у прикордонній зоні (50 км. від кордону) на підставі дозволів на спрощений перетин кордону та перебування в прикордонній зоні держави іншої Договірної Сторони. Ці дозволи видаватимуться консульствами сторін терміном до 5 років. Ратифікувавши угоду, угорський парламент звернувся до Президента Угорської Республіки з проханням оприлюднити цей документ у терміновому порядку. Угорщина першою з сусідніх з Україною країн Євросоюзу уклала та ратифікувала Угоду про правила місцевого прикордонного руху. Державні Збори Угорщини у листопаді ратифікували також зміни до підписаної в Києві 9 жовтня 2003 року Угоди між урядами двох країн про умови поїздок громадян. Зміни, внесені в умови поїздок, що викликано входженням з 21 грудня 2007 року Угорщини до Шенгенської зони, вже набрали чинності.
23jdfghgh: В Ужгороді проведено робочу зустріч угорських та українських спеціалістів з питань контролю якості прикордонних вод басейну р. Тиса 29 - 30 листопада 2007 р. під головуванням начальника державної екологічної інспекції в Закарпатській області Михайла Садохи відбулася робоча зустріч угорських та українських робочих груп з питань контролю якості прикордонних вод басейну р. Тиса. На порядок денний були винесені питання порівняння, узгодження результатів досліджень на прикордонних водах, проведених у 2007 році та узгодження лабораторних методів досліджень; оцінки результатів дослідження інтеркалібраційних проб Qualco Duna та обговорення пропозицій до проекту плану роботи на ІІ квартал 2008 р. – І квартал 2009 року. В ході зустрічі відзначено, що згідно Порядку проведення на українсько-угорських прикордонних водах відборів проб, визначень, оцінки якості води та проведення необхідних дій у зв’язку з надзвичайними забрудненнями в 2007 році Сторони щомісячно проводили контроль дослідження р. Тиса у створах Тисауйлак (Вілок)-Тисабеч, Чоп-Загонь та попередньо обмінялися результатами аналітичних досліджень за період січень-жовтень 2007 року. В межах міжнародної програми інтеркалібрації Qualco Duna групою контролю якості та інспекції Дирекції охорони навколишнього середовища та природи організації “VITUKI” (м. Будапешт) проведено оцінку результатів досліджень лабораторій обох сторін. Згідно висновку, дані аналітичних досліджень двох лабораторій добре узгоджуються і знаходяться в межах допустимих похибок. Лабораторії представили результати досліджень з відтворюваністю 97- 97%, що відповідають найвищій оцінці. Українські та угорські експерти з питань охорони якості вод з метою проведення на українсько-угорських прикордонних водах відборів проб, визначень, оцінки якості води та проведення необхідних дій у випадку надзвичайних забруднень, попередньо узгодили строки проведення протягом 2008 року спільних відборів проб та зустрічей лабораторних експертів. Під час зустрічі українська сторона поінформувала угорську сторону, що згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07 серпня 2007 року за №388 та у відповідності до пункту 1.11 Протоколу від 09 серпня 2007 року робочої зустрічі заступників Уповноважених Урядів Угорської Республіки та України з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Ужгород), Тячівська станція з контролю якості води буде передана з балансу Державного управління охорони навколишнього природного середовища на баланс Закарпатського обласного виробничого управління по меліорації та водного господарства. Сторони домовилися, що наступна зустріч робочих груп відбудеться в першому кварталі 2008 року в м. Ужгороді. На цій зустрічі за результатами аналітичних досліджень проб води, проведених протягом 2007 року, робочими групами буде дано оцінку стану якості поверхневих прикордонних вод; затверджено строки проведення протягом 2008 року спільних відборів проб та зустрічей робочих груп з питань контролю якості прикордонних вод басейну р. Тиса та остаточно узгоджено методи проведення досліджень води, що використовуються спеціалістами лабораторій обох Сторін.
lllkj: ЗАКАРПАТЬЮ статус территории под международным контролем! А в закарпатье газопровод есть? А то обычно под международный контроль берут территории или с нефтью или с газом или с какой-нибудь важной трубой... Анекдот в продолжение: Американцы обнаружили над залежами своей нефти какую-то арабскую страну
lllkj: То что в Закарпатье реализуется до сих пор "План мероприятий по уничтожению русинов" свидетельствует и то что до сих пор массовые отравления продукцией ВОПАКа никто не реагирует, а проверка складов ВОПАКа и административное наказание за станки по перебивке сроков годности на просроченных товарах вместо криминальной (весной от отравлений погиб молодой человек, уже сейчас более 100 жалоб на отравление продукцией от ВОПАК)только в очередной раз что русинов украина хочет уничтожить любым способом. Что ж 16 лет просили просили украину.... а сейчас уже и просить не будем. ЗАКАРПАТЬЮ статус территории под международным контролем! И точка. http://karkompra.narod.ru Открою страшную тайну - сроки годности перебивает не только ВОПАК и не только в Закарпатье... А уж жалоб на отравление
lllkj: Независимость или в Россию. Для начала - под протекторат России. НЕ РФ, а именно России.
u....: Закарпаття: За січень-листопад ц.р. до Зведеного бюджету краю надійшов 1 млрд. 116,9 млн.грн. За оперативними даними за січень–листопад 2007 року до Зведеного бюджету області надійшло платежів в сумі 1116,9 млн.грн., що на 29,2 відсотка (на 252,5 млн. грн.) більше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому надходження до Державного бюджету склали 531,3млн.грн. та до Місцевих бюджетів надійшло 585,6млн.грн. Вперше в листопаді цього року подолано мільярдний показник надходжень до бюджетів Закарпатської області. Директор Закарпатського облцентру зайнятості Юрій Фущич Трудова міграція закарпатців, або Що поставить Шенген: кому чи крапку? Малоземельне Закарпаття було праценадлишковим регіоном традиційно. Колись його роботящі люди, аби мати якийсь достаток, виїжджали до Канади, Америки, Австралії, Бельгії... Згодом, коли закордоння стало недосяжним через «залізну завісу», вони будували школи, будинки культури, житло, ферми, заготовляли ліс, обробляли бурякові плантації на безмежних просторах колишнього Союзу. Але тоді про якісь дозвільні документи на працю, а тим паче про візи, взагалі не йшлося, бо адресою кожного були «не дім і не вулиця», а трудова міграція обмежувалася рамками однієї держави. Коли ж Європа почала відкривати на кордонах «вікна», трудова міграція дістала новий імпульс. Тим паче, що великі промислові підприємства, лісокомбінати, меблеві фабрики, а також колгоспи й радгоспи наказали довго жити — й тисячі людей залишилися без роботи. Але закарпатець не був би ним, якби не знайшов справу для своїх беручких рук... Нашого цвіту — по білому світу — Масове безробіття болісно вдарило й по закарпатцях, — каже директор Закарпатського облцентру зайнятості Юрій ФУЩИЧ (на знімку). — Проте близькість кордонів з Угорщиною, Словаччиною, Чехією, навіть Польщею та Румунією, цей удар дещо пом’якшила. Спершу — завдяки «човниковому» бізнесу. Займатися ним почали навіть ті, хто ніколи ніяких стосунків із гендлярством не мав. Дехто, здобувши первісний капітал, започатковували власну справу. А багато хто, щоб утримувати сім’ю, навчати дітей, почав шукати роботу в близькому зарубіжжі. Бо у Словаччині, Чехії чи Угорщині інженер у ролі підсобника на будівництві міг заробити значно більше, ніж отримував до того на рідному підприємстві. А от зробити це легально, хоча б на кілька місяців, удавалося небагатьом. Люди зверталися до посередників, які за певну платню оформляли документи, здебільшого туристичні, на право в’їзду до сусідніх держав та знаходили там роботу. Звісно, нелегально. Це влаштовувало й роботодавця: співвітчизники працювали на найважчих роботах, а платили їм менше, ніж своїм. Про якийсь правовий чи соціальний захист не йшлося — нелегал є нелегал. На нього полювала поліція, його ошукували «клієнти», рекетували свої ж «землячки» на вокзалах чи навіть у поїздах під час повернення додому із заробленими кронами, форинтами чи доларами. — І якими були обсяги нелегальної міграції? — На це запитання точної відповіді не дасть жодна статистика. Відомо лише, що на той час рівень зайнятості населення в області був одним з найнижчих в Україні. Нині ситуація кардинально змінюється. Тепер він сягає 60 відсотків при загальноукраїнському показнику 58,5. Незайнятими у виробництві, за офіційними даними, залишається 53,2 тисячі краян. На обліку в обласному центрі зайнятості їх перебуває 17 750, статус безробітного мають 17 182 особи. Слід наголосити, що за десять місяців нинішнього року наша служба працевлаштувала на 8 тисяч осіб більше, ніж торік, а рівень зареєстрованого безробіття знизився на 2,3 відсотка. Близько 7 тисяч таких осіб зайнято на громадських роботах, до 5 тисяч охоплені професійним навчанням. Після набуття іншого фаху до 70 відсотків знаходять роботу. До того ж чудові результати дає стажування на майбутньому робочому місці — сто відсотків наших підопічних залишається там працювати. Ринок праці в області упродовж року забезпечує від 3 до 5 тисяч нових місць. Така ситуація вважається стабільною, і кількість незайнятого населення рік у рік скорочується. Рівень безробіття, за офіційними даними, знизився до 5,9 відсотка проти 6,6 в Україні. Передусім — завдяки роботі із залучення інвестицій у розвиток різних галузей економіки. Досить назвати такі підприємства, як «Фішер», «Єврокар», «Джейбіл», «Флекстронікс», а також цілу низку підприємств легкої промисловості, що зосереджені здебільшого в обласному центрі, Ужгородському районі та місті Мукачевому. Тут людей на роботу довозять вже й з інших населених пунктів. Дефіцитними стають і професії електрогазозварників, верстатників, наладників, водіїв. Нині вакантними є понад 3 тисячі робочих місць, у тому числі й на численних малих підприємствах. Утім, на багатьох із них зарплатня нижча від прожиткового мінімуму, на окремих вона — частково «конвертована». Тому її треба детінізувати. Свій попит на ринку праці диктує й розвиток туристично-рекреаційної галузі. А це — не лише кухарі, офіціанти та продавці, а й фахівці з туризму. Тому стосовно ринку праці ведемо гнучку політику. Для того, щоб детально вивчити їхню реальну потребу на сьогодні і перспективу, спільно з управліннями облдержадміністрації проводимо виїзні засідання колегії, маємо тісні стосунки з навчальними закладами. Зокрема, в Ужгородському національному університеті почали готувати фахівців із туризму. — І все ж, скільки закарпатців працює за межами України? — Може, 100 тисяч. Найбільше — в Росії, Словаччині, Угорщині, Чехії та Італії. Є наші заробітчани і в Іспанії, Португалії, Литві, Латвії, Естонії, Німеччині, Ірландії, Австрії, Франції, Греції, США, Канаді, Ізраїлі. Основні сфери, в яких зайняті закарпатці, — будівництво, легка промисловість, побутові й транспортні послуги, сільське господарство. І тільки одиниці — в освіті та медицині. Найбільше заробітчан — у тих сільських районах, де нема великих промислових підприємств. Під час опитування, проведеного у школах області, виявилося, що кожна п’ята опитана дитина на певний період залишається без батьківської опіки, а в Тячівському районі — кожна друга. «Вернися, жінко, додому...» — Зі вступом наших найближчих сусідів — Угорщини, Словаччини і Чехії — до Шенгену, ситуація, очевидно, ускладниться навіть попри так званий малий прикордонний рух? — Вважаю, що так. Бо прикордонні служби цих держав стануть службами ЄС та Шенгену. Угоду про малий прикордонний рух, під дію якої потрапило 384 населені пункти 50-кілометрової прикордонної смуги, нині маємо лише з Угорщиною. А от офіційної угоди про працевлаштування нема. Не продовжено її з Чехією. Стосовно Словаччини — така угода є, але ще й досі на розгляді інша угода — про малий прикордонний рух. Проте, вважаю, ці неув’язки — тимчасові. Вони мали б частково вирішитися і в рамках програми добросусідства «Угорщина—Словаччина—Україна», що передбачає тісніше співробітництво між Закарпаттям та прикордонними областями. До речі, на Закарпатті працюють іноземці з різних країн, в основному — зі Східної Європи. Здебільшого — на підприємствах, що створені іноземними інвесторами або на тих, що є у спільній власності з українськими суб’єктами господарської діяльності. Міжнародну автотрасу «Чоп—Київ» на території області реконструювали македонці. Щодо легального працевлаштування українців, то відповідну угоду маємо тільки зі Словаччиною. Діють три види квот: довготермінова — на один рік, короткотермінова — на 6 місяців, а також за відрядженнями з українських фірм у межах господарських та торговельних угод. Ці квоти загалом по Україні становлять відповідно 200, 300 та 1800 осіб. Звісно, що вони мізерні й вичерпуються достроково. Приміром, на цей рік довготермінова квота використана ще в лютому. Разом з тим від словацьких роботодавців надходять численні заявки на працевлаштування наших громадян. Ось і в жовтні директор однієї зі словацьких фірм запропонував на наступний рік закарпатцям роботу на будівництві та в сільському господарстві. Це ще раз підтверджує необхідність збільшення не лише квот для наших співвітчизників, а й спрощення процедури оформлення візових документів, створення консультаційних центрів, які надавали б інформаційні та інші послуги з питань працевлаштування, створення банку вакансій та перелік підприємств, що готові надати роботу громадянам України. Вважаю, що часткове фінансування цих послуг мали б проводити роботодавці. І, звичайно, вкрай необхідний гарантований соціальний та правовий захист українців. Бо ті, хто виїжджає в зарубіжжя, хай і близьке, за туристичною путівкою чи гостьовою візою і влаштовується на роботу нелегально, такого захисту позбавлені. Над ними постійно висить дамоклів меч депортації. Та й зарплата в них набагато нижча від легальних робітників. — Із початком масової трудової міграції нового змісту набула відома пісня «Червена ружа трояка». Бо «за Дунай» у пошуках роботи пішли і жінки, й чоловіки. — Ринок праці дає можливість шукати роботу там, де за неї більше платять. Нікого не дивує, приміром, те, що словаки, чехи чи поляки працевлаштовуються в багатших країнах. Але там трудова міграція легалізована, тобто ті, хто виїжджає на роботу до Австрії, Німеччини чи інших країн Європи, мають і правовий, і соціальний захист. Не треба робити особливої трагедії з того, що трудова міграція — реалії часу. Бо й нашого висококваліфікованого фахівця ті тисяча чи півтори тисячі гривень, які він заробляє в Україні, з огляду на інфляцію нині не влаштовують. А ще ж треба дати дітям освіту, що теж влітає в копійку, бо навчання — платне. Тому й нашій державі слід зробити все, аби ті її громадяни, котрі виїжджають на роботу в зарубіжжя, мали відповідний статус і захист. Тим паче, що вони привозять в Україну зароблені тяжкою працею гроші. Але давайте про інше. Маю на увазі українських заробітчанок. Опитування серед школярів засвідчило, що в окремих сім’ях на заробітки виїжджають і батько, і мати, а діти на цей період залишаються під опікою бабусь та дідусів. Звичайно, явище це нормальним вважати не можна. Оскільки мати завжди була, є і буде берегинею в сім’ї, держава насамперед мала б потурбуватися про забезпечення її роботою і гідною зарплатою вдома. ...Поки матеріал готувався до друку, в Ужгороді відбувся міжнародний «круглий стіл» експертів «Малий прикордонний рух: відповідь на виклики Шенгену». Зініціювала його регіональна філія національного інституту стратегічних досліджень. Надзвичайний і Повноважний посол України в Словаччині Інна Огнівець наголосила, що контроль на кордонах стає жорсткішим. Пов’язано це з тим, що у старих і нових членів Шенгену — різні погляди на східний кородон. Перші бояться потоку неконтрольованої міграції і контрабанди, а другі хочуть зробити кордон дружнім. Почастішали скарги на необґрунтованість вимог щодо додаткових документів на оформлення візи. Йшлося і про те, що, можливо, адекватним було б скасування рішення про безвізовий в’їзд європейців до нас. Консул України в Ніредьгазі Ален Панов наголосив, що поки дипломати говорять гарні слова, ми відчуваємо ставлення до нас, як до людей третього сорту. Оптимістичною була прес-конференція за участі представників делегації Пряшівського самоврядного краю Словацької Республіки та голови обласної державної адміністрації Олега Гаваші. Відбулася вона в Ужгороді після зустрічі робочих груп сусідніх областей, було підписано угоду про співробітництво на наступний рік. Керівник Пряшівського самоврядного краю Петер Худік на запитання «Голосу України» відповів, що проблеми трудової міграції, а відтак — браку кваліфікованої робочої сили є і в Словаччині. Найближчим часом в Ужгороді відбудеться спільний бізнес-форум, на якому будуть представлені інвестиційні проекти Пряшівщини та Закарпаття. — Його мета, — наголосив Олег Гаваші, — створення нових робочих місць із гідною зарплатою і в Пряшівському краї, і на Закарпатті. Є всі підстави сподіватися, що до кінця року між Україною та Словацькою Республікою буде підписано й угоду про малий прикордонний рух. ...Проте диригуватиме процесом, звісно, Шенген. Отже, слово про те, карати чи милувати українських заробітчан, — за ним.
rp45678: Найчастіше українці перевозять в Угорщину цигарки, а з Угорщини везуть крадені автомобілі «Основні контрабандні товари, які вивозять з України в Угорщину, є цигарки. Цей вид контрабанди базується на різниці цін в обох країнах. Так, у 2007 році ми виявили понад 1 млн пачок цигарок. Організація переправки цього виду товару відбувається як через пункти пропуску, так і поза їх межами. Контрабандисти використовують усі можливі і неможливі способи переправки цього товару», – заявив сьогодні, 5 грудня, під час прес-конференції голова Державної прикордонної служби України, генерал-полковник Микола Литвин. «Щодо контрабандних товарів з Угорщини в Україну, то це, в основному, товари народного споживання та автотранспорт. Більшість автотранспорту, який до нас перевозять, є викраденим або таким, який має змінені документи, перебиті номери і таке інше. Цей товар в Україну надходить з країн Європи, де він викрадається», – сказав М.Литвин. У нас є певні результати в роботі щодо припинення контрабандної діяльності. Так, на українсько-угорському кордоні цього року ми вилучили в 1,7 раза більше контрабандних товарів, ніж у 2006 році. Сума вилучено товару – понад 16 млн грн. Карпати вважають найбільш перспективним регіоном для розвитку великих землеволодінь (Мовою оригіналу) Загородные резиденции, не предназначенные для постоянного проживания, – так называемые объекты третьей недвижимости – давно стали нормой для состоятельных европейцев, американцев и россиян. На Украине подобные поместья также есть, но открытого рынка подобных объектов из-за ограничений на продажу и использование земли до сих пор не существует. Сейчас участок площадью около 80 га можно купить по цене $2–3 тыс. за сотку Нередко упоминаемый риэлтерами термин "загородное имение" обычно означает дом на участке площадью 6-10 соток, недалеко от Киева и ничего похожего на настоящее поместье не подразумевает. В классическом же понимании это особняк, окруженный несколькими гектарами земли, не связанный с городской или поселковой инфраструктурой и расположенный в самых живописных районах страны. Обязательным условием для такой резиденции являются водоем, лесные угодья, наличие на участке отдельных домов и флигелей для гостей и прислуги, конюшен, теннисного корта или поля для гольфа, охотничьих угодий. Такое имение в первую очередь предназначено для отдыха. Наиболее подходящими регионами для обустройства таких владений кроме Южного берега Крыма являются Сумская и Хмельницкая области, а также Карпаты, в частности Закарпатская и Ивано-Франковская области. Именно здесь в XVIII-XIX веках дворяне, богатые купцы и фабриканты строили свои родовые имения. Эти места привлекательны неоднородным ландшафтом (наличием равнин, холмов, горной местности), разнообразной природой (лесные угодья, заливные луга, реки и озера), а также удаленностью от крупных промышленных городов. Большие участки в этих регионах, как отмечают аналитики, пользуются стабильным спросом, однако открытого рынка таких землевладений на Украине нет. Это связано с ограничениями на продажу и обустройство крупных земельных участков и, соответственно, нежеланием самих землевладельцев афишировать подобные сделки. Поэтому на данный момент невозможно оценить размер и структуру данного сегмента рынка. "Принятие решений о столь крупной покупке – удел богатых и очень богатых людей, которые не спешат афишировать подобные действия", – говорит председатель наблюдательного совета банка "Демарк" Александр Стеценко. Нередко территории поместий граничат с природоохранными зонами – парками, заповедниками и пр. – из-за чего и возникают правовые проблемы с управлением такой недвижимостью. "Рынок загородных резиденций на Украине абсолютно непрозрачен. Правильнее было бы считать его `серым`. Люди, покупающие несколько десятков гектаров земель под строительство загородной резиденции, избегают публичности не только из-за личных обстоятельств, но и по причине того, что подобные сделки зачастую находятся на грани законности", – отмечает директор ДП "РЕД-консалтинг" Илья Родионов. Сделки по продаже земельных участков площадью более 1 га, расположенных рядом с заповедными зонами или включающих в себя лесные и водные угодья, заключаются, как правило, без посредников. Все вопросы об их приобретении и дальнейшем использовании решаются в частном порядке. Меньше всего проблем возникает с обустройством поместья на так называемых полевых землях – колхозных полях, расположенных в пределах населенного пункта или граничащих с ним и не представляющих природной и рекреационной ценности. Однако на такой земле практически невозможно построить настоящую крупную резиденцию. Обустройство охотничьих угодий также сопряжено с рядом проблем. Если в России такие земли легально выставляются на продажу, то на Украине допускается только передача охотничьего хозяйства в аренду. Количество сделок по купле–продаже больших участков составляет меньше 0,1% общего числа операций на рынке недвижимости. Сейчас, по неофициальным данным, на Украине около сотни проданных и выставленных на продажу поместий. Несколько "городков", включающих домовладения на участках площадью 1-3 га с выходом к реке или с собственными водоемами, есть и под Киевом. Среди предложений некоторых агентств недвижимости можно найти выставленные на продажу участки, которые могут хотя бы частично удовлетворить запросы будущего владельца. В Сумской и Хмельницкой областях стоимость такого участка составляет от $500 до $2 тыс. за сотку, на Закарпатье – около $3 тыс. за сотку, а в Ивано-Франковской области – до $5 тыс. Причем почти все участки – это земля сельхозназначения, и резиденции на них могут быть обустроены только после изменения целевого назначения. Для этого необходимо, чтобы местные советы признали землю непригодной к сельскохозяйственному использованию. Однако это достаточно хлопотный процесс. К тому же, если земля находится за пределами какого-либо населенного пункта, необходимо также получить отдельные разрешения от профильных ведомств. Впрочем, несмотря на многочисленные заявления о невозможности законного осваивания больших территорий под частные резиденции, обустроить имение, например, на 50-100 га, по неофициальной информации, вполне реально. Самый простой вариант – покупка или организация фермерского хозяйства. Согласно законодательству, порядка 15-25% такого участка может быть застроено, а этого более чем достаточно, чтобы возвести основной дом, два-три коттеджа для гостей и прислуги, технические помещения и, например, конюшни, которые к тому же могут быть подтверждением фермерской деятельности владельца земли. Однако этот вариант тоже довольно хлопотный. Изменить ситуацию с продажей и обустройством крупных землевладений отчасти сможет отмена моратория на продажу земель сельхозназначения, а также снятие запрета на смену целевого назначения. В крупных девелоперских компаниях уже сейчас говорят о планах строительства "городков поместий" или отдельных крупных землевладениях. Так, в компании Global Solutions заявили, что разработка проектов такого масштаба уже ведется. Причем строительство предполагается в 100-150 км от Киева, а также в более удаленных районах, например, в Карпатах. Однако даже отведение больших площадей земли под обустройство крупных резиденций не сможет быстро изменить ситуацию. Из-за отсутствия грамотного маркетинга и пиар-поддержки такого продукта многие потенциальные покупатели до сих пор не определились, нужно им это или нет. Кроме того, сами участники рынка признаются, что в настоящее время в компаниях нет специалистов по управлению такой недвижимостью. В немногих случаях сделок с крупными поместьями вопросы обслуживания и управления решаются в частном порядке. ЕКАТЕРИНА Ъ-БОГДАНОВИЧ, www.kommersant.ua 05.12.2007 | 15:00 Інвестиції йдуть у гори Закарпаття, відкриваючи нові робочі місця На сьогодні роботодавців здебільшого цікавить не тільки низинне прикордоння краю, де краще розвинена інфраструктура, а й так звана закарпатська глибинка. Не таємниця, що нині вже і тут відчувається нестача робочої сили, особливо високий попит у краї залишається на професії, пов'язані з наявністю високого рівня освіти та кваліфікації. У гірських районах активно розбудовуються курортні території, на розвиток яких спрямовується основна частина інвестицій. Завдяки їм на Свалявщині, Міжгірщині, Рахі-вщині та Великоберезнянщині зведено чимало гірськолижних підйомників. Вони вже успішно діють у санаторіях „Квітка Полонини" та „Сонячне Закарпаття" на Свалявщині. На Міжгірщині їх понад 25. Невдовзі тут відкриється відомий в області довгобуд, а нині сучасний туристичний комплекс у Соймах на 450 робочих місць. Зводиться сучасний об'єкт туристично-рекреаційного спрямування і у чарівному куточку неподалік водоспаду Шипот. Створення нових робочих місць з достойною заробітною платою, нині чи не найважливіше. Для його вирішення Міжгірський районний центр зайнятості уклав договір з місцевим професійним ліцеєм на проведення навчання незайнятого населення за професіями, які користуються попитом на ринку праці, зокрема такі як агент з організації' туризму, оператор витягу, швачка, кухар, швачка, вишивальниця, виробник художніх виробів та інші. Враховуючи набутий досвід, учасники наради запропонували створити на базі Міжгірського професійного ліцею центр професійно-технічної освіти з підготовки кваліфікованих робітників для туристично-рекреаційної галузі області. Звісно, що ринок праці дає можливість шукати роботу там, де більше платять. Але тут, як відзначали учасники нарад, залишається чимало невирішених проблем, ліквідації так званої „конвертизації" виплати заробітної плати тощо. Василь Гутник, Закарпатський облцентр зайнятості населення 05.12.2007 | 12:38
callksh: 2007-12-05 14:23:49 :: Життя -> Сусіди З 1 січня українці їздитимуть в Угорщину за шенгенськими візами, мешканці прикордоння - за посвідченнями "З 1 січня 2008 року українці їздитимуть в Угорщину за шенгенськими візами. 21 грудня цього року ми повинні ратифікувати угоду про малий прикордонний рух, згідно з якою мешканці 700 населених пунктів з двох сторін україно-угорського кордону на відстані 50 км від кордону матимуть право перетинати кордон за посвідченнями. Вартість такого посвідчення - 20 євро", - повідомив сьогодні, 5 грудня, під час прес-конференції у Львові начальник головного управління Прикордонної охорони Угорщини Йожеф Бендек. Безкоштовно такі посвідчення отримуватимуть пенсіонери, діти до 18 років, інваліди до 21 року, психічно нездорові люди. За цими посвідченнями мешканці прикордонних територій матимуть право перетинати країну лише на відстань 50 км від кордону, у разі, якщо їх маршрут візиту в країну є довшим, їм потрібно мати шенгенську візу. Посвідчення матимуть право отримати мешканці прикордонних територій, які проживають у цій зоні не менше трьох років. Його громадяни зможуть отримати в Генеральних консульствах Угорщини в Ужгороді та Береговому та Генеральному консульстві України в місті Ніредьхаза (Угорщина). Термін дії посвідчень - 5 років. Проте, якщо на момент його отримання термін дії закордонного паспорта закінчуватиметься менше ніж за п’ять років, то документ видадуть на час дії паспорта. Посвідчення мають видати в термін, не більший за 30 діб від моменту подачі документів. Такі посвідчення дають можливість багаторазового перетину кордону загальною тривалістю не більше 90 діб на 6 місяців. Кожне посвідчення видаватиме консул після особистої співбесіди з людиною. ZAXID
callksh: 05.12.07 (17:05) Спільний кордон на закарпатській річці Тиса прикордонники України та Угорщини стерегтимуть спільно "На українсько-угорському державному кордоні буде створено спільний консультаційний пункт. Також ми вивчаємо питання щодо спільного патрулювання українськими та угорськими прикордонниками по річці Тиса", – про це сьогодні, 5 грудня, під час прес-конференції у Львові повідомив Головний прикордонний Уповноважений Угорської Республіки Йожеф Бендек. Й.Бендек зауважив, що реалізація цього задуму щодо спільного контролю дещо затримується, оскільки для цього спершу потрібно підписати міжурядову угоду. «А доти ми будемо взаємодіяти на місцевих рівнях, службові завдання виконуватимемо однаково», – сказав він. Своєю чергою Голова Державної прикордонної служби України Микола Литвин повідомив, що практика впровадження спільного прикордонного контролю на будь-якій ділянці державного кордону дозволяє зменшити час проходження прикордонно-митних та інших формальностей на кордоні. «Це зручно для пасажирів, транспорту та розвитку економіки. У цьому напрямку ми вже маємо позитивний досвід, зокрема, на українсько-польському кордоні. Але у зв’язку з приєднанням Польщі до Шенгенської угоди усі спільні угоди, які були укладені раніше, потрібно по-новому переопрацювати. Відповідно до спільних вимог – це перспектива 2008 та 2009 років. Нові угоди повинні стимулювати можливість якісного перетину державного кордону», – сказав він.
callksh: ...скоро і в Українському маштабі розберемось. Попробуйте-ка вот с этим разобраться... во всеукраинском масштабе: http://rusinpresent.narod.ru/62praz.htm А нельзя ли представить в сокращенном варианте? Nafana представит. В ближайшем обозримом периоде. Галицийские ребята - они более сведущи и искушены в тонкостях хитросплетений украинской политики нежели тормозные москали. http://forum.oboz.ua/viewtopic.php?p=138191&sid=2cea7ed2a65d2787a2c9a24e7abcdea3
callksh: В Угорщині зменшується кількість українських заробітчан Угорщина, куди на роботу прибувають заробітчани з понад 110 країн, стає менш привабливою для працевлаштування українців. Як свідчать дані Управління у справах зайнятості та соціальних питань, з 2004 року число громадян України, які отримали дозвіл на роботу в Угорщині, скорочується. У 2007 році на угорському ринку праці було зайнято майже 67 тис. іноземних громадян, приблизно стільки ж, як і торік. Між тим, у цьому році спостерігається подальше зменшення числа іноземних найманих працівників, насамперед, із сусідніх країн - Румунії, Словаччини та України, частка яких у загальній кількості зарубіжних заробітчан становить 42,6, 25,8 та 12,8 відсотка відповідно. За 9 місяців нинішнього року, в порівнянні з січнем-вереснем 2006 року, загальна їх кількість в Угорщині скоротилася на чверть, у т.ч. громадян Румунії - на 29,5 відсотка (на 8 тис.412 осіб), Словаччини - 40 відсотків (на 4 тис. 964 особи) та України - на 13,7 відсотка (на 1 тис.11 осіб). За даними Управління у справах зайнятості та соціальних питань, на угорському ринку праці у 2004 році було зайнято 10 тис. 455 громадян України, у 2005 році - 8 тис. 854, у 2006 році - 8 тис. 911, за 9 місяців 2007 року - 6 тис. 357.
полная версия страницы